Катерина Бутенко, переселенка із Бердянська. Суспільне Запоріжжя
Наприкінці 2022 року дівчина познайомилася з одним хлопцем і незабаром вирішила з ним зустрілися. Як виявилося, доля звела її із земляком — теж бердянцем, який був у Запоріжжі:
"Ми познайомились на платформі для знайомств 21 грудня. В цей же день він запропонував зустрітися, але я відмовилася. Потім цілий тиждень в нас не виходило зустрітися. Наша зустріч відбулася в торговому центрі, коли я просто сказала: "Так, я буду в такий час там, якщо ти встигнеш — зустрінемось, якщо ні — значить ні, не доля". Але він встиг, ми зустрілися і з того часу все почалося".
Особистий архів Катерини Бутенко Взагалі на платформі з’ясувалося, що він поставив мені лайк, а я йому, тому що просто знайомі обличчя. Здалося, що ми знайомі, лайкнули і так потім виявилося, що обидва були з Бердянська, але звело нас разом Запоріжжя. Катерина Бутенкопро знайомство з майбутнім чоловіком
З'ясувалося, що хлопець — оператор БпЛА 12 бригади Національної гвардії України на псевдо "Рамас". Боєць боронив Запорізький напрямок, нині воює на Донецькому відтинку фронту, тому закохані майже не мали змоги провести час разом, поділилася дівчина:
"Міг зникати від двох діб до шести. Ми не спілкувалися ні онлайн, ні по відеозв’язку. Єдине, що ми могли робити, — це поки немає інтернету я йому пишу повідомлення, а він пише мені. Коли з’являється інтернет ці всі повідомлення приходять і ви їх читаєте".
Катерина Бутенко набирає повідомлення своєму коханому: “Я скучила Скоро побачимось, беру квиток і їду”. Суспільне Запоріжжя
Аби хоча б трохи провести час разом, закохані намагалися бачитися у прифронтових Краматорську чи Слов'янську — втім ці зустрічі були недовгими, розповіла Катерина:
"Я до нього іноді їздила, але це було дуже рідко: один раз на місяць чи на три місяці. Більшість часу ми спілкувалися так, онлайн, тобто переписування, іноді дзвінки, але максимально короткі. Їздила в Слов’янськ, Краматорськ, коли він був на навчаннях в Київ, їздила до нього. Максимум це було 2-3 дні. Мінімум день, або навіть пів дня".
Катерина записує відеоповідомлення (“кружечок”) для коханого. Суспільне Запоріжжя
У Запоріжжі закохані бердянці познайомились — у цьому ж місті і одружилися навесні 2024 року. Втім, як розповіла Катерина, все відбулося швидко та несподівано — у родинному колі:
"Батько отримав важке поранення і тоді я побачила свого чоловіка з іншої сторони. Тому що він з позиції зірвався, приїхав до мене в Запоріжжя заспокоювати мене. Ми прийшли в лікарню і перше питання батька: "Ну що, коли одружитеся?". В нас не було великого весілля, ми вирішили, що зробимо весілля в Бердянську. Тут був просто розпис з найближчими".
Катерина Бутенко разом з коханим під час весілля. Особистий архів Катерини Бутенко
Вже незабаром після одруження Катерина переїхала із Запоріжжя до Краматорська, аби частіше бачити чоловіка — попри постійні обстріли та небезпеку дівчина залишається в місті якомога ближче до коханого. Тут молода сім'я має змогу проводити більше часу разом:
"Переїхала в Краматорськ, з’явилося більше можливості. На крилах кохання скажімо так. Він деякий час на позиціях і деякий час він в роботі, але ми можемо бачитись. Тобто він приходить додому, ми спілкуємось, бачимось і далі він вирушає знову на роботу. Для мене вибухи в Краматорську, перша думка з’являється: "Як там люди?" Тобі страшно за нього, щоб в нього не було там прильотів".
Катерина та її чоловік, боєць НГУ, на власному весіллі. Особистий архів Катерини Бутенко
Особистий архів Катерини Бутенко Можливо, якби не війна ми б не зустрілися. Так сталося зустріла бердянця в Запоріжжі. Зараз ми живемо очікуваннями, мріями та сьогоднішнім днем. Катерина Бутенкопро плани на майбутнє
Читати ще
Кохання лікує: історія військового з ампутацією Андрія та його дружини Аліни із Гуляйполя на Запоріжжі
