Світлана Іванова. Суспільне Одеса
Ямна культура виділяється переважно за похоронним обрядом, оскільки поселень цієї культури виявлено надзвичайно мало. Одне з небагатьох розкопаних поселень ямної культури знаходиться на Херсонщині — поселення Михайлівка, яке має особливе значення для дослідників.
Наприклад, Дмитро Якович Телегін, він перший запропонував, що ямна культура пішла десь Подніпров'я. І саме там знайдена поселення Михайлівка. І потім на Схід і на Захід вона розширилася. Звісно, російські археологи пропонують, що це вони калиска ямної культури, колиска індеєвропейських цивілізацій, але там є в їхній теорії багато натяжок, бо вони беруть ще більш ранню культуру.
Територія поширення ямної культури. Ukraine Аncient
Генетичні дослідження та їхні результати
Саме на території України, у поселенні Михайлівка, команда під керівництвом Олексія Нікітіна знайшла зразки ДНК, які підтверджують теорію про українське походження ямної культури.
"І ось навіть на відкритті це підтверджується, бо генетика, саме це вийшло в журналі «Nature» української команди під керівництвом Олексія Нікітіна. Це американський генетик, але він родом з України. І саме він виявив ямну генетику, яка була. Зуб дівчинки з поселення Михайлівка. І по датам він передує ямної культурі, але вже має ямну генетику", — додала Світлана.
Важливо зазначити, що дослідженням ямної культури займалися дві окремі наукові групи — одна з українськими вченими, інша — з російськими. Результати їхніх досліджень були опубліковані майже одночасно у журналі "Nature".
"Виділилася окрема група під керівництвом Олексія Нікітіна «Генетика», і там були українські археологи і ці західні археологи, хто не хотів працювати з росіянами, хто був категорично проти з ними роботи, і тому вийшло в і тоді дві статті з журналу «Nature». Чомусь українська стаття не привернула уваги, а саме російська? Вдруг зараз почали всі українські ЗМІ постити саме російську статтю, а не українську".
Сам Олексій Нікітін, доктор філософії в університеті Grand Valley State University та автор дослідження, підкреслює, що українська частина дослідження цілеспрямовано проводилася окремо від російської:
"Але я спочатку цієї роботи, ще в 2018 році, ми хотіли мати окрему статтю по Україні. Це не тільки політично, вважаючи війну. Це було давно вирішено. З 2018 року ми хотіли мати свою статтю. Тобто, ми хотіли розповісти історію України з генетичної точки зору. Не змішувати її з росіянами, будь-кому. Мені цікаво це все".
Олексій Нікітін. Суспільне Одеса
Вплив ямної культури на сучасну Європу
Олексій Нікітін також наголосив на значному впливі, який представники ямної культури мали на генетичний фонд та мовну карту сучасної Європи:
"Це були дуже високі люди, ну два метри, для того часу це взагалі не неймовірно. Дуже широкий профіль був такий. А це вони все взяли, між іншим, від мислівців цих українських з Дніпра, які зникли. Вони розчинилися в цій новій явній генетиці, але вони принесли в цю генетику масивні черти. Вони були дуже-дуже високі, дуже широколиці.е все з однієї кори".
За результатами генетичних досліджень, науковці змогли визначити, що представники ямної культури мали доволі специфічну зовнішність:
"Це були дуже високі люди, ну два метри, для того часу це взагалі не неймовірно. Дуже широкий профіль був такий. А це вони все взяли, між іншим, від мислівців цих українських з Дніпра, які зникли. Вони розчинилися в цій новій явній генетиці, але вони принесли в цю генетику масивні черти. Вони були дуже-дуже високі, дуже широколиці".
Критика та застереження
Проте, не всі науковці погоджуються з сенсаційними заголовками, які з'явилися в деяких ЗМІ. Олег Бойков, доцент кафедри історії та археології Херсонського державного університету, закликає до обережності в інтерпретації результатів:
"Наскільки я зрозумів, що джерелом цієї сенсації стала стаття Баяна-Панчевські з Wall Street Journal, в якій показано, що Михайлівка стала колискою, власне, європейської цивілізації і від ямної культури походить 4 мільярда людей. Якщо звертатися до, власне, першого джерела, звідки походить ця інформація, тут мова йде про автора Девіда Райха. Це американський дослідник, генетик, який займається геномів".
Бойков також наголошує на тому, що не можна спрощувати процес формування мов:
"Слід зауважити, що ще в 2013 році Леонід Залізняк, це відомий український вчений, історик, археолог, який зауважував, що український степ відіграв провідну роль у формуванні народів індоєвропейської мовної сім'ї. Але водночас говорити про те, що тільки на основі генетичних джерел або археологічних джерел говорити про поширення мови тут не можна. А тому що якраз у цій скандальній статті мова йшла про те, що саме тут зародилися мови".
Матеріальна культура та технологічний розвиток
Ямна культура була доволі розвиненою для свого часу. Світлана Іванова зазначила, що представники цієї культури вже володіли металургійними технологіями:
Це була класична культура бронзової доби, ранньої бронзової доби, бо вона вже знала метал, знала бронзу, міт і бронзу. Населення окремих регіонів ямної культури саме займалося металургією. Наприклад, на Сході, там каргалінські родніки, вони добували вже мідь, і там є багато мідних виробів.
На території північно-західного Причорномор'я було розкопано близько чотирьох тисяч поховань ямної культури, де було знайдено чимало артефактів, особливо кераміки:
В північно-західному Причорномор'ю було розкопано десь близько чотирьох тисяч поховань ямної культури. Оскільки ця територія, всюди входить Одеська область та Молдова, частина зберігається в нашому археологічному музеї, частина зберігається в музеї в Кишинева. Основна маса знахідок – це, звісно, кераміка, це горщики. Вона була не во всіх похованнях.
Сучасний стан досліджень
На жаль, через російську агресію проти України подальші дослідження поселення Михайлівка наразі неможливі:
Зараз проводити будь-які дослідження неможливо, тому що до жовтня 22-го року Михайлівка була окупована, а потім після звільнення, як і всі інші регіони, які знаходяться ближче до Дніпра і, власне, до річок, тут обстрілювалося, дуже сильно обстрілювалося. Проводити дослідження практично неможливо", — розповів Олег Бойков.
