Метеорологиня Людмила Домальчук на робочому місці. Суспільне Дніпро/Ілля Кононов
Аби опанувати професію, потрібна чимала кількість знань, зазначила жінка.
"Повинен знати все: хмарність всю, вітер, усі явища. Явищ цих дуже багато: і тумани, і дощі, і зливові дощі, і сніг, і паморозь, і іній, і роса. Все це повинні знати", — розповіла Людмила.
Інформацію про явища метеорологи записують кожні три години. Надалі записи обробляють, кодують телеграфом і направляють до столиці, де отримані дані обробляють та наносять на мапи.
"Коли я працювала метеорологом, то в мої обов’язки входило кожні три години виходити на метеомайданчик і робити виміри: температури повітря максимальну й мінімальну, вологість відносну по гігрометрах і на поверхні ґрунту. Завдяки нам роблять синоптики прогнози — наносять на карти наші дані й вже бачать, де який циклон", — сказала метеорологиня.
Метеостанція у Лошкарівці на Дніпропетровщині. Суспільне Дніпро/Ілля Кононов
Своєю професією Людмила пишається. Жінка розказала: хоче, аби молодь більше цікавилась та залучалась до метеорології.
"Це моя стихія. Я все життя пропрацювала і про це не жалію. Без нас, метеорологів, погоди не буде. Я хочу, щоб наша молодь знала, що є така професія й щоб вони її вивчали та працювали", — зазначила жінка.
Метеостанція у Лошкарівці, на якій працює Людмила Домальчук, була заснована 1 лютого 1932 року. Цьогоріч їй виповнилося 93 роки.
Автор — Даниїл Ніколаєнко
