Машина швидкої допомоги після удару РФ, Харків, 1 вересня 2024 року. Суспільне Харків/В’ячеслав Мавричев
Останній фельдшер, який загинув — там був кевларовий шолом, який не витримав шматка асфальту. Бригада приїхала і був повторний ракетний удар. Якби це була інакша, захисний шолом — а в нас є такі — можливо, вона б витримала. А кевлар не був пристосований.
Бронежилет у автівці “швидкої” у Харкові. Суспільне Харків
Усі працівники служби, за словами Забашти, мають особистий захист: це не лише броня, а й, наприклад, респіратори.
Небезпечність служби не стала причиною дефіцитів кадрів в "екстренці".
"Я знаю цю службу з 1987 року, дефіцит кадрів був завжди, і плинність, загалом, теж. Багато людей приходили для того, щоб навчитися", — каже директор центру.
Віктор Забашта. Суспільне Харків/Роман Кривко
З 1 січня 2025 року, розповів Забашта, на "швидких" на Харківщині ліквідували посаду водія і фельдшера — тепер бригади складаються з медичних техніківУ вузькому значенні термін "екстрений медичний технік" вказує на працівника ЕМС з рівнем підготовки вище екстреного медичного реагувальника, але нижче парамедика і парамедиків.
Тобто, як, можливо, прилаштувалися до дронів, роботи під тривог, загрозу обстрілів.
Втрати серед автопарку — 150 пошкоджених авто і 14 знищених. Динаміка, каже Забашта, протягом трьох років суттєво не змінилася. Змін зазнали локації уражень і типи зброї, якою медиків атакують росіяни.
З новими авто швидкій допомагають місцеві та державні благодійники, а також фонди з-за кордону.
Зараз перемовини ведемо зі Швецією, перед цим були італійці, дуже, доречі, багато вони допомагають. Французи, німці, поляки — практично всі.
"Прилітає" скрізь, ми не розуміємо, звідки буде загроза": які заходи безпеки вживають, щоб убезпечити медиків "екстренки" на Харківщині
У центрі триває робота над оснащенням автівок екстреної меддопомоги засобами радіоелектронної боротьби. Наразі РЕБи мають чотири бригади з 200, каже Віктор Забашта. Оснащувати будуть не лише ті бригади, що працюють на прифронтових територіях.
Ми ж уже не такі наївні, як були на початку. Коли ми було звільнення територій, мені здавалося, що, якщо я їду з військовими у перший же день, достатньо привезти своїм бригадам Starlink, генератор, шоломи і бронежилети. З'ясувалося, що так само "прилетіти" може і у вчора ще спокійний Богодухівський район, Лозову тощо. Прилітає скрізь, ми не розуміємо, звідки буде загроза, яка саме буде загроза. Нас лякають і радіаційною, і хімічною зброєю, тому ми готуємося і там захист якийсь у нас є певний.
У Куп’янську російські військові вдарили поруч авто медиків FPV-дроном, 29 січня 2025 року. Олег СинєгубовЗ осені 2024 року почалася ця робота, оскільки почалися інтенсивні обстріли машин екстреної меддопомоги, ДСНС, поліцейських, просто цивільних, які пересуваються або прифронтовими, або або прикордонними територіями.
У центрі також розглядають придбання чи отримання від благодійників броньованих машин.
Хто нас чує, майте на увазі, що центр екстреної меддопомоги не проти і тільки за, щоб автівки оснащені бронею з'явилися і рятували життя, як пацієнтів, так і власне працівників, котрі, ризикуючи життям, виконують свої обов'язки.
Хто допомагає центру екстреної медичної допомоги на Харківщині: коментар представниць фонду "Пацієнти України"
Чотири бригади, що вже оснащені РЕБ, отримали його від благодійників. Обладнання та речі, прописані в штатному розписі комплектування бригад екстреної меддопомоги, центр закуповує на власні кошти. Допомоги ззовні потребує на засоби, що не сходять у традиційну комплектацію бригади, пояснив Забашта.
Одні з таких благодійників — фонд "Пацієнти України". Його проєктна менеджерка Юлія каже, що центр екстреної меддопомоги на Харківщині є першою цивільною лікарнею, якій із РЕБами допомагає фонд.
"РЕБ, що ми закупили для Харківської екстренки, куплений за гроші наших друзів з Америки. Це велика організація, які яку організували діаспора українців у США, називається New Ukraine, яка підтримувала нас зараз, і ми сподіваємося, що допоможе нам підтримати ще Харківську "екстренку", — розповіла операційна директорка фонду Марія Гришина.
Марія Гришина, операційна директорка благодійного фонту “Пацієнти України”, 7 березня 2025 року. Суспільне Харків/Роман Кривко
РЕБ — недешеве задоволення, їхня ціна дуже варіюється залежно від складності моделі, але в цілому іде мова про десятки, навіть про сотні тисяч гривень. Системи, що передає фонд, захищають від FPV-дронів на частотах від 400 до 1100 МГц, та від "мавіків" на частотах 2,4-5,8 ГГц.
РЕБ, який для Харківської “екстренки” придбали благодійники, 7 березня 2025 року. Суспільне Харків/Роман Кривко
За словами Віктора Забашти, благодійники також допомагають харківським медикам із розхідними матеріалами.
Дуже багато допомагають і з термоковдрами, з охолоджувальними фільтрами для ШВЛ. Турнікетами ми запасли ще на початку вторгнення і нам їх вистачає. І з ліками з медичними виробами у нас проблем на сьогодні немає.
Читати ще
“Думав, що перевернемося”. Водій “швидкої”, поранений у Куп’янську під час удару “Молнії”, розказав про момент влучання
