Повстанці M23 сидять на вантажівці в Конго, 1 березня 2025 року. REUTERS/Arlette Bashizi
Прямі мирні переговори між Демократичною Республікою Конго (ДРК) та повстанцями M23, яких нібито підтримує Руанда, заплановані в Анголі 18 березня.
Про це повідомляє катарська телекомпанія Al jazeera та Reuters із посиланням на заяву офісу президента Анголи Жоао Луренку 12 березня.
Ангола виступає посередником у конфлікті на сході Конго, який загострився наприкінці січня 2025 року. Тоді повстанці M23 взяли під контроль стратегічне місто Гома на сході Конго. У лютому вони захопили Букаву, друге за величиною місто на сході країни.
Уряд Конго заявив, що щонайменше 7000 людей загинули в боях із січня. За даними Управління ООН з гуманітарних питань, щонайменше 600 000 людей покинули домівки через бойові дії з листопада 2024 року. Влада Конго звинувачує Руанду у підтримці угрупування тутсі, хоч та все заперечує.
Президент ДРК Фелікс Тшісекеді перебував 11 березня в Анголі, щоб обговорити можливість переговорів, і його речник Тіна Салама повідомила агентству Reuters, що уряд отримав запрошення від Анголи. Невідомо, чи братиме президент участь у переговорах.
Лідер повстанців Бертран Бісімва в дописі на X написав, що змусив Тшісекеді сісти за стіл переговорів, назвавши це "єдиним цивілізованим варіантом вирішення поточної кризи".
Що відомо про повстанський рух М23 та причини повстання
Повстанці M23 (або Рух 23 березня) – це збройне угруповання, що діє в східній частині Демократичної Республіки Конго (ДРК). Вони виникли у 2012 році, коли група колишніх бойовиків з попереднього повстанського руху, Національного конгресу за оборону народу (CNDP), підняла заколот проти уряду Конго. Назва "M23" походить від мирної угоди, підписаної 23 березня 2009 року між КНДР та урядом, яку повстанці звинуватили владу в невиконанні.
Рух складається переважно з тутсі, етнічної групи, яка мешкає в регіоні Великих африканських озер. Вони повстали через невдоволення дискримінацією тутсі, а також боротьбу за ресурси та владу.
На сході Конго є величезні запаси стратегічних корисних копалин, таких як колтан, кобальт, мідь і літій, ресурси, які є центральними у світовій гонці для розробки нових технологій і зеленої енергії.
