Мюнхенська безпекова конференція. AP
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) оприлюднила щорічну доповідь, яку назвала "Мультиполяризація". Головний висновок авторів – світ усе більше рухається до багатополярності, але цей процес супроводжується зростанням ідеологічних та політичних розбіжностей.
Про це йдеться на сайті MSC.
У доповіді зазначається, що вплив у світі розподіляється між більшою кількістю держав, які намагаються відігравати значну роль у глобальних процесах. Проте водночас між країнами та навіть усередині них зростає поляризація, що ускладнює пошук спільних рішень для подолання глобальних криз.
Ліберальний порядок, який домінував після закінчення Холодної війни, більше не є безальтернативним. Усередині західних країн набирає популярності націонал-популізм, а зовні йому кидають виклик автократії, що створює конфлікт між різними моделями світового порядку.
США змінюють свою роль у світі
Автори доповіді пов'язують багато змін із політикою США. Як зазначається у документі, після перемоги Дональда Трампа США перестали бути беззаперечним гарантом міжнародного порядку. Адміністрація Трампа більше зосередилася на власних інтересах, скоротила участь у міжнародних організаціях, послабила підтримку НАТО та України, а натомість приділила більше уваги стримуванню Китаю.
Чи вплине така вибірковість на зростання глобального хаосу – питання відкрите. Експерти MSC прогнозують, що інші країни будуть заповнювати "утворений вакуум", що може ще більше прискорити "мультиполяризацію".
Китай і Росія: інші гравці багатополярного світу
Китай є головним прихильником багатополярного порядку та позиціонує себе як лідер Глобального Півдня. Однак у доповіді зазначається, що багато хто на Заході сприймає це лише як риторику, за якою стоїть прагнення Пекіна до суперництва з США. Китайська підтримка Росії та її економічна експансія викликають все більше занепокоєння.
Росія, у свою чергу, активно просуває концепцію "справедливого багатополярного світу". Проте на практиці Москва прагне встановити систему, де кілька "суверенних цивілізацій" домінуватимуть у своїх регіонах. Війна в Україні виснажує її ресурси, що обмежує можливості РФ проєктувати силу за межами конфлікту.
Загрози від тиску щодо припинення війни в Україні
Автори доповіді дійшли висновку, що тиск із вимогою припинення війни в Україні за будь-яку ціну може надати Росії перевагу та дозволити їй досягти частини своїх цілей.
У документі зазначається, що нова адміністрація США, ключового партнера України, демонструє прагнення до якнайшвидшого завершення війни через переговори.
"Якщо союзники України будуть наполягати на мирі за будь-яку ціну, Росія може використати цю ситуацію на свою користь, домігшись вигідного припинення вогню", – наголошують експерти.
За їхніми словами, Кремль може скористатися таким прагненням до миру для закріплення контролю над окупованими територіями, блокування вступу України в НАТО та отримання вигідних умов безпеки. Це дасть Росії можливість зміцнити армію та спробувати повернути Україну до своєї сфери впливу.
Однак стратегія нової адміністрації США щодо припинення війни поки не є чіткою. Якщо Вашингтон займе жорсткішу позицію щодо Москви, ніж очікувалося, "перспективи Росії можуть виглядати значно похмурішими", йдеться у доповіді.
Експерти також зазначають, що в геополітичному становищі Росії з'являються ознаки нестабільності. За незалежними оцінками, втрати російських військ в Україні становлять близько 120 тисяч осіб, а для компенсації цих втрат Кремлю доводиться пропонувати рекордні виплати новобранцям. Також РФ стикається з труднощами у відновленні втраченої військової техніки – 80% нового "виробництва" складається з відремонтованої техніки. Проблеми спостерігаються і в артилерії та боєприпасах.
Економічні труднощі також ускладнюють ситуацію: Росія стикається з ризиками стагфляції, а доходи від енергетичного експорту за останні два з половиною роки скоротилися майже вдвічі. Подальше падіння цін на нафту може спричинити серйозні проблеми для російської економіки.
"Під тиском економічної нестабільності, військових втрат і зростаючої ізоляції Росія може не втримати свої імперські амбіції. Це частково залежить від позиції міжнародної спільноти – чи дозволить вона Росії і надалі вести агресивну політику, чи змусить дотримуватися міжнародних норм", – йдеться у доповіді.
У розділі "Царський гамбіт" аналітики MSC оцінюють роль Росії в сучасному світі:
"Жодна країна в цьому столітті не кидала такого виклику міжнародному порядку, як Росія. Однак, незважаючи на впевненість Кремля у своїй унікальній ролі, розрив між її амбіціями та реальною владою очевидний. Росія – потьомкінська держава".
Попри це, Москва продовжує створювати загрози для Заходу. Зокрема, вона активно використовує дезінформацію, втручання у вибори, диверсії, спроби ліквідацій опонентів і демонстративні ядерні погрози, попереджають автори доповіді.
Експерти MSC зазначають, що світ сьогодні далекий від стабільного багатополярного порядку. Замість рівноправної взаємодії держав триває боротьба за вплив, яка може призвести до нових конфліктів. Для запобігання хаосу необхідна "деполяризація" – пошук спільних підходів до глобальних викликів, таких як економічні кризи, зміни клімату та загрози безпеці.
Мюнхенська безпекова конференція проводиться в столиці Баварії — Мюнхені з 1963 року взимку. Цьогорічна конференція буде 61-ю та триватиме з 14 по 16 лютого.
