Марія Газібар, кравчиня з села Городнє, що на Одещині. Фото з особистого архіву Марії Газібар
Марія Газібар, кравчиня з села Городнє, що на Одещині, вже понад 40 років займається пошиттям одягу. Жінка спеціалізується на виробах із натуральної шкіри, виготовляє безрукавки, дублянки, куртки тощо. Чому обрала цю професію, де їй навчилася та чи популярне наразі традиційне ремесло — майстриня розповіла Суспільному.
"Любов до шиття передалася у спадок"
Марія Газібар народилася і все життя прожила у селі Городнє Болградського району. За словами жінки, що таке ручна робота вона бачила ще з дитинства.
"Мій батько — Трифон Пєтков, був токарем, а мати — Христина Пєткова, працювала у колгоспі. Разом з бабусею вона ткала килими. Коли я була маленька, вона шила мені плаття. У нашій родині завжди цінували ручну працю", — сказала Марія.
Любов до шиття жінці передалася від прадіда Миколи. Він спеціалізувався на пошитті шапок, зазначила вона.
"Дідусь шив бушлати, шапки, ушанки. Зі шкірою також працював, виготовляв різний одяг. У мене від нього залишились деякі речі. І загалом любов до шиття, до виготовлення одягу у мене від нього. Це передалося через спадок. У нас уся родина так чи інакше була причетна до цієї справи".
Марія Газібар, кравчиня з села Городнє, що на Одещині. Фото з особистого архіву Марії Газібар
Після закінчення десяти класів Марія поїхала навчатися до Одеси. Там жінка здобула професію майстра з пошиття одягу та пішла працювати.
"Коли я закінчила навчання, рік працювала у місті Болград Одеської області. Ми виготовляли різний одяг: і чоловічий, і жіночий. У 1981 році я вийшла заміж і переїхала жити назад у село. Там почала працювати у швейній майстерні", — згадує кравчиня.
Директором цієї майстерні був односелець Георгій Мінковський. За словами жінки, він спеціалізувався на виготовленні речей зі шкіри і навчив її, як правильно шити:
"Георгій Афанасійович показав мені, як правильно шити. Завдяки йому я навчилася це робити. Шила пальто, чоловічі та жіночі костюми. Мені з дитинства подобається шити. Ще маленькою я шила своїм лялькам плаття".
"Робота складна, усе треба робити вручну"
Починала майстриня з шиття жіночого та дитячого одягу, розповіла вона. Потім розширила свої навички і виготовляла вироби зі шкіри.
"Спочатку були тільки жіночі речі. Згодом, після переїзду в село, освоїла шиття виробів зі шкіри. І тут, у селі, почала шкіряні речі шити. Дублянки шила, інший традиційний одяг. В основному, шкіряний", — зауважила Марія Газібар.
Вироби зі шкіри, які виготовляє кравчиня Марія Газібар. Фото з особистого архіву Марії Газібар
Робота з натуральною шкірою вимагає спеціальних навичок. Також слід мати неабияке терпіння та посидючість, додала жінка.
"Робота складна. Усе треба робити вручну. Орнаменти ці вирізати. Я навчилася швидко це робити, рука вже набита, знаю, як вирізати, що робити. Треба, щоб було якісно, щоб людині сподобалося і було комфортно", — пояснює майстриня.
Створювати шкіряні вироби Марії допомагає її чоловік — Василь Газібар. За її словами, він займається обробкою шкіри перед використанням.
"Мій чоловік 26 років працював у школі, зараз вийшов на пенсію. Він разом зі мною навчався працювати зі шкірою у Георгія Афанасійовича. Зараз чоловік мені дуже допомагає. Він займається обробкою шкіри, вичиняє та готує її до використання. А я відповідаю за дизайн та пошиття", — сказала вона.
Марія та Василь Газібар. Фото з особистого архіву Марії Газібар
"Шила для України, шила і за кордон"
Вироби майстрині мають попит не лише в Україні, зазначила Марія Газібар. Вона виготовляла національні речі й для людей, які живуть за кордоном.
"Шила і для України, у мене просили. Шила за кордон, були й там бажаючі. У Німеччині в мене є національна безрукавка пошита. В Америці також є. Хто просив, я нікому не відмовляла, усім пошила", — розповіла кравчиня.
Попри досвід і вміння, за словами жінки, з віком працювати стає складніше. Через те, що все робиться вручну, швидко втомлюється, додала вона.
"Раніше я постійно дублянки робила, а зараз вже не хочеться. Руки втомлюються, очі теж. Це дуже складна робота", — каже пані Марія.
Вироби зі шкіри, які виготовляє кравчиня Марія Газібар. Фото з особистого архіву Марії Газібар
Масштабним виробництвом Марія та її чоловік наразі не займаються. Проте одяг на замовлення виготовляють як для знайомих, так і для усіх охочих.
"Якщо хтось замовляє чи хоче замовити — я пошию. А так, щоб виготовляла і воно в мене лежало навалом — такого немає. Якщо хтось попросив чи хтось замовив, тоді я роблю. Роботу свою дуже люблю", — резюмувала майстриня.