Фермерка Наталія Припроста. Суспільне Харків/Вікторія ЯкименкоСвоїми силами — ніяк. Ми за те, що ми отримуємо, нічого не купимо. Тут хоч би заплатити за світло.
У вогні згоріли й шість свиноматок, розповідає Наталія.
"Розумні, розумні, а коли горіло й диму було повно, вони з сараю не вийшли. Ми й двері повідчиняли, виганяли — ні. Носиками у кут повтикалися. Нічого не могли зробити. Диму було так… Серед білого дня — глуха ніч була", — згадує Припроста.
Нині знову взяла поросят, й разом з чоловіком Наталія відбудовує сарай. Каже, розводитиме свиней на продаж.
Свиня на фермі у Наталія Припрости. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Все заклали для того, щоб якось вижити. Так, вижити, тому що треба зерно… Щоб свиней розводити, треба зерно за щось купити. Щоб зерно купить, треба виростити продукцію. Все взаємопов’язане між собою. Будемо пробувати", — каже жителька Студенка.
Фермерка Наталія Припроста. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Починати з нуля, розповідає фермерка їй доводиться вже вдруге. У 2022 році втратила господарство через бої та окупацію. Студенок на Ізюмщині росіяни зайняли у травні 2022-го, а за чотири місяці село звільнили українські сили оборони. Нині у сусідній громаді росіяни йдуть у наступ.
А що плакати? Треба робити щось. Будемо думати, що далі робити. Руки опускаються другий раз, як гримить. Там гримить, там гримить. Дасть Бог, може, все буде добре.
В ящиках з-під снарядів Наталія нині вирощує розсаду. Насіння, каже, привезли волонтери з Харкова. Жінка – одна з учасниць "Лавки деокупації". Це благодійний проєкт, який надає торговий майданчик фермерам з деокупованих територій.
Наталія Припроста вирощує розсаду у ящиках з-під снарядів. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"У нас дівчата-волонтерки займаються цим. Привозять нам насіння. Це їхнє насіння. Я виростила розсаду. Будемо садити в теплички. Будемо вирощувати помідори, огірочки. Томати високорослі, низькорослі будуть — це ті, що будуть йти в ґрунт, перчик солодкий, перчик гіркий, капуста, кавуни, огірочки, дині — все в розсаді. Чекаємо, коли налагодиться погодка", — говорить Наталія Припроста.
Чому у Студенку Олена Положий вирощує розсаду у бібліотеці
Олена Положий — теж учасниця "Лавки деокупації", жінка живе в іншій частині Студенка. Каже, вже висадила картоплю й моркву.
Олена Положий розповідає, що вже висадила картоплю і моркву. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Я, скільки тут живу, займаюся городництвом. Дуже полюбляю квіти. Вже тюльпани на підході ранні. Полуниця, яка з минулого року. Полуниця, посаджена на весні нещодавно, щоб був добрий врожай. Парничок — це посіяні вже помідори на розсаду для висадки в ґрунт", — розповідає про своє господарство Олена.
Олена Положий — учасниця “Лавки деокупації”. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Жінка говорить, висадила ранні сорти овочів — вони стійкі до холодів, якщо їх вкривати.
"Погода подає нам сюрпризи, але ми намагаємося з цим справлятися. Зараз ще немає висадки такої, щоб було теплолюбне, а для холодостійкої, якщо -1 і повкривано — це нормально. У сусідів картопля, у мене картопля під агроволокном посаджена. Немає загрози загибелі", — говорить фермерка.
Олена Положий показує господарство. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Розсаду перцю Олена Положий нині вирощує вдома на підвіконні та на роботі.
"Я працюю бібліотекаркою. 15 квітня виповнилося 15 років, як я тут працюю. У нас є волонтери: Наталі, Мар’ям. Вони нам цього року поставили насіння, різновид якісного насіння. Я вдома у себе посіяла і посіяла тут, тому що у нас тут дуже гарні, великі вікна, і тепло було. Вікон у нас тут багато. Вистачить на пів села розсаду засадити", — каже Олена Положий.
Розсада на роботі Олени Положий у бібліотеці. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Бібліотека, розповідає Олена Положий, була пошкоджена російськими обстрілами. Тут триває ремонт. Жінка каже, вирощування городини та квітів у цих приміщеннях, поряд з книжками українських авторів, для неї символічне.
"Мабуть, якась гарна енергетика, яка теж дає змогу розсаді рости. У нас приходять люди, ми спілкуємося про книги, про все. Дуже багато інформації. Іноді люди приходять просто поговорити. Позитив, світло, водичка. Ось і маємо результат", — розповідає Олена.
Розуміємо ми, в який ми час живемо. У нас тут близько, якщо лінієчкою вимірюють, то 27 кілометрів лишається до фронту. Але люди намагаються жити сьогодні, зараз.
Читати ще
Як фермери стали саперами. Історія аграріїв з південного сходу Харківщини, які розміновують поля
Читати ще
Свиня Пепа та голубі яйця: блогер з Харківщини відновив ферму після окупації й збирає мільйони переглядів
Читати ще
“Працювали понад 150 людей, зараз — до 20”: як у Балаклії відновлюють ферму після окупації
Читати ще
Як війна вплинула на овочівництво на Харківщині та півдні України. Пояснює експерт
Читати ще
“У селі Кам’янка — вцілілого немає”. Фермери повернулися до деокупованого села, щоб відновлювати господарство
Читати ще
Фермер Олег Гірман з Харківщини підірвався на міні: як відновлюється та працює після поранення
Читати ще
Від повного знищення до виробництва морозива: як відновлюється ферма у Гусарівці
Читати ще
Маракую, гранати та інжир вирощує харківський науковець на двох ділянках — у Харкові та де проходила лінія фронту
