Буквально декілька місяців тому місцеві змі з захопленням писали, що після тривалої бюрократичної тяганини, збору усіх дозволів, у т.ч. Мінкульту, заповіднику «Софія Київська» та ЮНЕСКО (бо йдеться про пам’ятку архітектури), нарешті розпочато будівельні роботи по реконструкції маленького цегляного будинку, схожого на замок, що розташований на Пейзажній алеї в Києві (вул Велика Житомирська, 34а). Цим будиночком, в якому колись проживали місцеві монахи, милувався Тарас Шевченко, Віктор Васнецов і Адріян Прахов.

Згідно з паспортом проєкту в реконструйованому будинку наприкінці цього року має оселитися Посольство Японії в Україні. Замовником проєкту виступає девелоперська компанія «Будстандарт», контроль будівництва здійснюватиме компанія «Урбан дизайн», архітектори – Ігор Данилов та Станіслав Дьомін. «Ми збережемо історичну частину будинку», - запевняють автори проекту.

Суть проекту полягає в тому, щоб змінити перекриття між поверхами, але при цьому зберегти його фасадну частину і добудувати нову прибудову в сучасному стилі. Таким чином архутектура будинку буде палавно поєднувати сучасний і історичний дизайн. Окремо наголошено, що висота оновленого будинку лишиться незмінною і відповідатиме висоті старого фасаду – 17,8 метрів, а також збережено кількість поверхів.

Це добре видно з ескізу проекту (фото додається).

Але як це часто буває, обіцянка – то цяцянка. ЮНЕСКО, давши дозвіл на реалізацію проекту, і не підозрює, що японське посольство в Києві зі знаменитого будинку замкового типу хоче побудувати чергову висотку на Пейзажній алеї. На очах руйнується історичний фасад, бо він, як виявилося, обмежує політ фантазії «великих зодчих» сучасності. Японці мовчки споглядають за спорудженням нової висотки на самому краю Пейзажної алеї, бо чим більша висота, тим кращий краєвид з вікна японського посла на мальовничу Воздвиженку, Замкову гору, Дніпро та Андрієвську церкву відкриватиметься звідти. Будівельники працюють в три зміни, очевидно поспішаючи завершити об’єкт. На разі навіть неозброєним оком видно, що висота реконструйованого об’єкту вже не відповідає затвердженому проєкту будівництва. Кримінальний кодекс України кваліфікує такі діі як самоправство. Але будівельників мабуть поки не сильно хвилює ризик арешту приміщення, а також всієї будівельної техніки, а згодом і проблеми з введенням будинку в експлуатацію. В КМДА наче «в рот води набрали» і на всі запити в рамках Закону про доступ до публічної інформації з вимогою повідомити технічні деталі погодженого проекту зухвало відповідають загальними фразами (див фото). Поліція, реформована прокуратура та «прозора» Державна архітектурно-будівельна інспекція поки що також не балують реконструйований об’єкт своєю увагою. Мабуть же небезкорисно.
В принципі нічого нового для сучасних українських реалій, але чи варто вплутуватись в подібні афери посольству такої поважної країни як Японія лише заради гарного краєвиду з майбутніх вікон Посла?
Заспокоює в цій ситуації насамперед те, що всі попередні спроби зазіхнути на Пейзажку і побудувати там хмарочос зустрічали активний спротив місцевої громади та завершувались для горе-будівельників невдало, попри щедрі хабарі та «дах» силових структур. Хто переможе, японський «дах» чи «дух» Старокиївських пагорбів, скоро побачимо.