Лідія Вольвач, матір військовополоненого. Суспільне Запоріжжя"Мені пізно ввечері прийшло голосове повідомлення: "Я уходжу на роботу, як буде зв’язок — я зателефоную". Вже було 7 листопада, зв’язку не було. В цей же день я написала комісару і мені прийшла відповідь: "На жаль, позиції захопила армія РФ, Сергій вважається зниклим безвісти", — згадувала Лідія.
Сергій Вольвач (праворуч), звільнений з полону військовий 54 ОМБр. Особистий архів Лідії Вольвач
Сергій Вольвач, звільнений з полону військовий 54 ОМБр. Особистий архів Лідії Вольвач
Близько чотирьох місяців Сергій Вольвач вважався зниклим безвісти й лише у лютому 2024 року матір отримала офіційне підтвердження, що її син — у полоні. Представники Міжнародного комітету Червоного Хреста тоді не повідомляли, де саме росіяни утримують Сергія, проте дозволили писати листи:
"Листи я почала писати з лютого місяця. Кожного вівторка писала лист. Писала — як завжди, початок: "Де ти, як ти, як твоє здоров’я?" А потім — все те, що відбувалось: зацвіли дерева, поспіла черешня. Про родину, про роботу", — розповіла Лідія.
На жоден з тридцяти своїх листів Лідія не отримала відповіді, але продовжувала боротись за власного сина — щотижня виходила на акції підтримки військовополонених та зверталась до усіх відповідних інституцій. Її очікування завершилось 19 березня — Сергія та ще 174 українських військових вдалося обміняти.
Сергій Вольвач (четвертий зліва у другому ряді) та інші військові, яких Україні вдалось звільнити з полону. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими"Задзвонив телефон о 4 годині, і я почула: "Слава Україні". І впізнала голос сина. Він сказав…. Ну, емоції, звісно, як сказати. Я і плакала, і кричала, це не передати. На роботі поперелякувала всіх. Він ще сказав: "Зі мною все добре", — тішилась матір.
Лідія Вольвач тримає у руках фото, де по центру стоїть її син Сергій. Знімок з обміну військовополоненими між РФ та Україною, який відбувся 19 березня 2025 року. Суспільне Запоріжжя
Зараз Сергій проходить реабілітацію, адже у полон потрапив з уламковими пораненнями ноги й обличчя. Нині його стан здоров’я задовільний й Лідія вже чекає на омріяну зустріч з сином.
"Я думаю в суботу зустрінемось (29 березня — ред.). Запитала, що тобі привезти — тортик хочеться йому, шоколадний. Ну замовила тортик. Шоколадний", — сміється жінка.
Суспільне Запоріжжя “Я щаслива за нього, що він повернувся, що він вже в Україні”. Лідія Вольвач, матір військовополоненого
Раніше Суспільне повідомляло, що під час обміну військовополоненими між Україною та Росією, що відбувся 19 березня вдалося повернути 24 військовослужбовців із Запорізької області.
