Маленьке містечко Тячів Закарпатської області розкинулось на правому березі Тиси під самим румунським кордоном.

Дев’ять тисяч мешканців цього районного центру вже понад 15 років обирають своїм головою колишнього податкового інспектора та затятого прибічника «Партії Регіонів» Івана Івановича Ковача. У чому ж криється таємниця успіху пана Ковача, спробуємо розібратися.

У 90-і роки минулого століття у Тячеві діяло декілька промислових підприємств: консервний завод, молокозавод, металозавод, фабрика художніх виробів, автопідприємство, промкомбінат, оборонний завод “Зеніт” радіотехнічного профілю. Зараз із відсутністю державних замовлень перелічені підприємства не працюють або перепрофільовані зі значним скороченням обороту виробництва. Відповідно, більшість працездатного населення виїжджають на заробітки за кордон або працюють в приватних підприємствах.

Ще 15-ти років тому на території міста Тячів було зареєстровано та працювало понад 200 юридичних осіб та 800 ФОПів. До міста активно надходили іноземні інвестиції. За останні 5 років припинили свою діяльність українсько-угорське ТОВ «Авантекс-Україна» (швейне виробництво), українсько-італійське ТОВ «Зеніт-Текс» (швейне виробництво), українськоугорське підприємство «Шкала-Енерджі» (завод з виробництва паливних пелет). Мерією не прийнято будь-якої програми по створенню додаткових робочих місць, відсутня будь-яка робота по створенню інвестиційної привабливості регіону. Наразі, в місті одне реально діюче промислове підприємство з білоруськими інвестиціями - «Ламелла». Станом на сьогоднішній день на території ОТГ залишилося біля 70 реально діючих юридичних осіб та біля 300 ФОПів.

Проблемою розвитку таких малих міст як Тячів історично є недоліки в їхній архітектурно-планувальній структурі, обумовлені тим, що вона була сформована як транспортний зв’язок поміж більшими урбаністичними одиницями. Наприклад, дорога обласного значення Чоп – Івано-Франківськ, Чоп – Чернівці одночасно є дорогою загальноміського значення у Тячеві. Відповідно, місто формувалось як транзитне з орієнтацією усіх громадських функцій – адміністративного управління, торгівлі, відпочинку – до центральної дороги. Звідси проблеми хаотичного паркування, безпеки руху пішоходів, естетики стихійної торгівлі. Сьогодні Тячів не має сформованої центральної частини міста, яка б однозначно сприймалася як центр. Сучасна реконструкція забудови у центральній частині міста носить хаотичний характер і не має нічого спільного з історичними традиціями містобудівного середовища, що формувалось упродовж кількох століть.

Ще у 2012 році Верховна Рада України затвердила рішення щодо розширення меж міста Тячева, але до цього часу влада не спромоглася затвердити генеральний план міста. Як наслідок, в місті ведеться хаотична забудова, в основному споруджуються торгові будівлі. Нічого не змінилось і за останні 5 років керування містом Іваном Ковачем. До наявного часу в місті так і залишаються відсутніми об’їзна дорога навколо Тячева, централізовані системи водопостачання та водовідведення у приватному секторі забудови. Нібито проведена реконструкція водопровідної та каналізаційної мережі по вулицях Голоші, Пушкіна, Армійській, Кошута виявилася неефективною та малодієвою.

Це ж стосується і системи водозабору для мешканців багатоповерхівок, яка через зношеність є збитковою для ВУЖКХ та несе загрозу надзвичайних подій.

Мешканці міста вимушені користуватися неякісною питною водою, адже забір води здійснюється із річки Тиса, система очистки стічних вод фактично не діє. Під час інтенсивних опадів каналізаційні стоки напряму відводяться у річку Тиса. Через відсутність дієвої місцевої влади, питання побудови сміттєпереробного заводу залишилось “на папері”, а ОТГ задихається від стихійних звалищ у місті Тячів і селі Руське Поле.

Місцеві активісти постійно звертаються до Івана Ковача:

Проте, отримують ганебні відписки:

Популярные статьи сейчас

Почему в украинской казне закончились деньги и чем это грозит

«Болезнь будет косить людей, как серп пшеницу»: что говорила Ванга о пандемии еще в 1996 году

Украина дошла до предела: что не так со статистикой по "коронавирусным" койкам в Украине

Масштабный перерасчет пенсий: кому и сколько прибавят

Показать еще

З явною корупційною складовою здійснювався довгобуд критого спортивного комплексу по вулиці Вайди. За 7 років будівництва його кошторисна вартість зросла з 4 до 28 млн. грн. Введений до експлуатацію у 2018 році комплекс викликає лише роздратованість жителів міста через явно завищену вартість та низьку якість будівництва. Ще одним прикладом марного витрачання місцевого бюджету може бути реконструкція міського кінотеатру ім. Т. Шевченка. Про “ефективність” витрачених бюджетних коштів свідчить той факт, що протягом 2019 року було організовано аж 3 (три!) кіносеанси. Як вважає більшість городян, злочинна схема під виглядом реконструкції за бюджетні кошти кінотеатру спочатку передбачала його подальший перепродаж комерційним структурам.

Проте, досить багато мешканців Тячева вважають, що Іван Ковач має залишитись на посаді мера довічно і керувати їх дітьми та онуками. Складається враження, що люди не хочуть змін і прагнуть просто плисти за течією за принципом «аби не було гірше». А можливо, це є наслідком багаторічної зачистки Тячева Іваном Ковачем від активних та креативних людей. Наразі в місті відсутня реальна журналістика та активна громадська діяльність. Громада не контролює міського голову, а лише сподівається на те, що Іван Ковач і надалі буде вічним керманичем у своєму князівстві, на яке він фактично перетворив Тячів.

Ще одним важливим фактором є надзвичайна договороздатність пана Ковача. У 2013 році він був членом «Партії регіонів». Пряма мова пана Ковача у липні 2013 року (джерело - https://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_47):

Нещодавно Ви вступили до Партії регіонів. Хоча вибори, коли прослідковується пік активності, були безпартійним. З чим пов’язане таке рішення?

– Я не думаю, що приналежність до будь-якої партії має відношення до роботи мера. Для себе я зрозумів, що поки залишаюсь безпартійним, мені приписують підтримку тієї чи іншої партії. За характером я не популіст. Просто виконую свою роботу, орієнтуючись на практичність.

Партійність передбачає поділ відповідальність. Чи готові ви ділити відповідальність з Партією регіонів сьогодні?

– Я Вас прошу (іронічно), наша загальнодержавна партійна культура потребує тривалого відшліфування міжпартійних відносин, а на місцевому рівні партійність – це всього-навсього прихований кар’єризм. Я знаю багато людей, які за свого керівництва змінювали декілька партій. Невже ви думаєте, що вони переходили з однієї партії до іншої через ідеологію? Просто такі умови.

Після Революції Гідності підтримував всіма силами Порошенка, паралельно дружив з одіозним Петьовкою, а минулого тижня отримав підтримку від місцевого осередку «Слуги народу».

Як бачимо, перебування у статусі «політичного флюгера» дозволяє місцевим діячам ефективно втримуватись на своїх посадах.

Проте, в громаді нарешті з'явились і конструктивні критики Івана Ковача. Наприклад представник колишньої рідної для Івана Івановича “Партії Регіонів” (нині у форматі ОПЗЖ) так характеризує поточну діяльність голови Тячівської ОТГ (https://www.facebook.com/taras.popovich/):

А ось бачення місцевого активіста Андрія Ковача (https://www.facebook.com/groups/1011180895739928/permalink/1419469391577741/):

За активну громадську позицію його переслідують і цькують члени команди Івана Ковача.

А ось цікава реакція на підтримку Івана Ковача “Слугою Народу” і зворотна реакція самого пана Ковача.

Проте, наразі є чітке бачення, що в місті Тячеві поступово створюється громадянське суспільство, а активні громадяни починають контролювати місцевих чиновників. Це є вкрай важливо для розвитку місцевого самоврядування в нашій країні та зростання його ефективності, особливо, у контексті подальшої децентралізації.

Маленьке містечко Тячів Закарпатської області розкинулось на правому березі Тиси під самим румунським кордоном. Дев’ять тисяч мешканців цього районного центру вже понад 15 років обирають своїм головою колишнього податкового інспектора та затятого прибічника «Партії Регіонів» Івана Івановича Ковача. У чому ж криється таємниця успіху пана Ковача, спробуємо розібратися.

У 90-і роки минулого століття у Тячеві діяло декілька промислових підприємств: консервний завод, молокозавод, металозавод, фабрика художніх виробів, автопідприємство, промкомбінат, оборонний завод “Зеніт” радіотехнічного профілю. Зараз із відсутністю державних замовлень перелічені підприємства не працюють або перепрофільовані зі значним скороченням обороту виробництва. Відповідно, більшість працездатного населення виїжджають на заробітки за кордон або працюють в приватних підприємствах.

Ще 15-ти років тому на території міста Тячів було зареєстровано та працювало понад 200 юридичних осіб та 800 ФОПів. До міста активно надходили іноземні інвестиції. За останні 5 років припинили свою діяльність українсько-угорське ТОВ «Авантекс-Україна» (швейне виробництво), українсько-італійське ТОВ «Зеніт-Текс» (швейне виробництво), українськоугорське підприємство «Шкала-Енерджі» (завод з виробництва паливних пелет). Мерією не прийнято будь-якої програми по створенню додаткових робочих місць, відсутня будь-яка робота по створенню інвестиційної привабливості регіону. Наразі, в місті одне реально діюче промислове підприємство з білоруськими інвестиціями - «Ламелла». Станом на сьогоднішній день на території ОТГ залишилося біля 70 реально діючих юридичних осіб та біля 300 ФОПів.

Проблемою розвитку таких малих міст як Тячів історично є недоліки в їхній архітектурно-планувальній структурі, обумовлені тим, що вона була сформована як транспортний зв’язок поміж більшими урбаністичними одиницями. Наприклад, дорога обласного значення Чоп – Івано-Франківськ, Чоп – Чернівці одночасно є дорогою загальноміського значення у Тячеві. Відповідно, місто формувалось як транзитне з орієнтацією усіх громадських функцій – адміністративного управління, торгівлі, відпочинку – до центральної дороги. Звідси проблеми хаотичного паркування, безпеки руху пішоходів, естетики стихійної торгівлі. Сьогодні Тячів не має сформованої центральної частини міста, яка б однозначно сприймалася як центр. Сучасна реконструкція забудови у центральній частині міста носить хаотичний характер і не має нічого спільного з історичними традиціями містобудівного середовища, що формувалось упродовж кількох століть.

Ще у 2012 році Верховна Рада України затвердила рішення щодо розширення меж міста Тячева, але до цього часу влада не спромоглася затвердити генеральний план міста. Як наслідок, в місті ведеться хаотична забудова, в основному споруджуються торгові будівлі. Нічого не змінилось і за останні 5 років керування містом Іваном Ковачем. До наявного часу в місті так і залишаються відсутніми об’їзна дорога навколо Тячева, централізовані системи водопостачання та водовідведення у приватному секторі забудови. Нібито проведена реконструкція водопровідної та каналізаційної мережі по вулицях Голоші, Пушкіна, Армійській, Кошута виявилася неефективною та малодієвою.

Це ж стосується і системи водозабору для мешканців багатоповерхівок, яка через зношеність є збитковою для ВУЖКХ та несе загрозу надзвичайних подій.

Мешканці міста вимушені користуватися неякісною питною водою, адже забір води здійснюється із річки Тиса, система очистки стічних вод фактично не діє. Під час інтенсивних опадів каналізаційні стоки напряму відводяться у річку Тиса. Через відсутність дієвої місцевої влади, питання побудови сміттєпереробного заводу залишилось “на папері”, а ОТГ задихається від стихійних звалищ у місті Тячів і селі Руське Поле.

Місцеві активісти постійно звертаються до Івана Ковача:

Проте, отримують ганебні відписки:

З явною корупційною складовою здійснювався довгобуд критого спортивного комплексу по вулиці Вайди. За 7 років будівництва його кошторисна вартість зросла з 4 до 28 млн. грн. Введений до експлуатацію у 2018 році комплекс викликає лише роздратованість жителів міста через явно завищену вартість та низьку якість будівництва. Ще одним прикладом марного витрачання місцевого бюджету може бути реконструкція міського кінотеатру ім. Т. Шевченка. Про “ефективність” витрачених бюджетних коштів свідчить той факт, що протягом 2019 року було організовано аж 3 (три!) кіносеанси. Як вважає більшість городян, злочинна схема під виглядом реконструкції за бюджетні кошти кінотеатру спочатку передбачала його подальший перепродаж комерційним структурам.

Проте, досить багато мешканців Тячева вважають, що Іван Ковач має залишитись на посаді мера довічно і керувати їх дітьми та онуками. Складається враження, що люди не хочуть змін і прагнуть просто плисти за течією за принципом «аби не було гірше». А можливо, це є наслідком багаторічної зачистки Тячева Іваном Ковачем від активних та креативних людей. Наразі в місті відсутня реальна журналістика та активна громадська діяльність. Громада не контролює міського голову, а лише сподівається на те, що Іван Ковач і надалі буде вічним керманичем у своєму князівстві, на яке він фактично перетворив Тячів.

Ще одним важливим фактором є надзвичайна договороздатність пана Ковача. У 2013 році він був членом «Партії регіонів». Пряма мова пана Ковача у липні 2013 року (джерело - https://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_47):

Нещодавно Ви вступили до Партії регіонів. Хоча вибори, коли прослідковується пік активності, були безпартійним. З чим пов’язане таке рішення?

– Я не думаю, що приналежність до будь-якої партії має відношення до роботи мера. Для себе я зрозумів, що поки залишаюсь безпартійним, мені приписують підтримку тієї чи іншої партії. За характером я не популіст. Просто виконую свою роботу, орієнтуючись на практичність.

Партійність передбачає поділ відповідальність. Чи готові ви ділити відповідальність з Партією регіонів сьогодні?

– Я Вас прошу (іронічно), наша загальнодержавна партійна культура потребує тривалого відшліфування міжпартійних відносин, а на місцевому рівні партійність – це всього-навсього прихований кар’єризм. Я знаю багато людей, які за свого керівництва змінювали декілька партій. Невже ви думаєте, що вони переходили з однієї партії до іншої через ідеологію? Просто такі умови.

Після Революції Гідності підтримував всіма силами Порошенка, паралельно дружив з одіозним Петьовкою, а минулого тижня отримав підтримку від місцевого осередку «Слуги народу».

Як бачимо, перебування у статусі «політичного флюгера» дозволяє місцевим діячам ефективно втримуватись на своїх посадах.

Проте, в громаді нарешті з'явились і конструктивні критики Івана Ковача. Наприклад представник колишньої рідної для Івана Івановича “Партії Регіонів” (нині у форматі ОПЗЖ) так характеризує поточну діяльність голови Тячівської ОТГ (https://www.facebook.com/taras.popovich/):

А ось бачення місцевого активіста Андрія Ковача (https://www.facebook.com/groups/1011180895739928/permalink/1419469391577741/):

За активну громадську позицію його переслідують і цькують члени команди Івана Ковача.

А ось цікава реакція на підтримку Івана Ковача “Слугою Народу” і зворотна реакція самого пана Ковача.

Проте, наразі є чітке бачення, що в місті Тячеві поступово створюється громадянське суспільство, а активні громадяни починають контролювати місцевих чиновників. Це є вкрай важливо для розвитку місцевого самоврядування в нашій країні та зростання його ефективності, особливо, у контексті подальшої децентралізації.