Ігор Зражевський. Суспільне Одеса
Майстер-клас з приготування пасок в Одесі. Суспільне Одеса
На майстер-класі окрім почесних гостей та представників ДСНС були присутні діти. Разом з дорослими вони захопливо стежили за магією приготування тіста. Малеча разом із кухарем формували комочки та відправляли тісто у форми. Кожен зміг особисто спекти паску, як потім забрав з собою додому покуштувати.
Поки тісто підходило, представники ДСНС на демонстраційних стендах розповідали, як саме виглядають вибухонебезпечні предмети. Адже саме від таких загроз саперам доводилось очищати землю Херсонщини, щоб сьогодні можна було виростити зерно та спекти смачний хліб:
"На представлених двох стендах можна побачити боєприпаси, які найчастіше нам трапляються під час розмінування полів. Звісно вибухівки і боєприпасів дуже багато ми їх всіх фізично не можемо показати всі. Але це основні для розуміння, що їх не можна чіпати підходити брати в руки і так далі. Особливо це стосується дітей, тому що дітям це все цікаво", — розповів начальник групи піротехнічних робіт ДСНС Олексій Шульга.
Олексій Шульга. Суспільне Одеса
Стенд з вибухонебезпечними предметами на майстер-класі в Одесі. Суспільне Одеса
Дмитро Юносов, директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА, прийшов на майстер-клас разом зі своєю дитиною. Він почав працювати у департаменті з листопада 2022 року, з моменту деокупації Херсонської області. Чоловік розповів, що коли деокуповані землі почали повертати фермерам, в департаменті найперші побачили ту картину, яку окупанти залишили після себе:
"Перша проблема, яка перед нами була поставлена після деокупації – це саме розмінування сільгоспземель. Перший рік був не дуже вдалий, оскільки ми до розмінування приступили з 10 саперами від початку 2023 року. На 2024 рік ми мали максимально 1100 саперів, які вже працювали на Херсонщині. І вже у 2023 році фермери засіяли 63 тисячі гектарів з 540 тисяч. У 2024 році ця площа сягала 160 тисяч гектарів і вже в цьому році ми плануємо засіяти 250 тисяч гектарів сільгоспземель".
Відвідувачі майстер-класу з приготування пасок в Одесі. Суспільне Одеса
Директор приватного підприємства УКАН, Андрій Повод з Херсонщини, був один з тих, хто виростив борошно на своїх полях після їх розмінування. На майстер-клас Андрій привіз борошно врожаю 2024 року. Розповів, що саме цей врожай став першим з моменту повномасштабного вторгнення, оскільки під час окупації підприємство не працювало та було тотально розграбовано окупантами. А у 2023 році — не мало змоги засівати поля, оскільки поля були заміновані. На розмінування полів пішло близько 9 місяців.
"Після деокупації ми розмінували 100% земель. Але на даний час 37% ми покинули через постійні атаки ворожих FPV-дронів. Відправляти людей на ці поля поки – це просто самогубство".
Андрій Повод зазначив, що не тільки наявність мін несе небезпеку для людей, які працюють в полі. В землі досі багато залишків вибухонебезпечних предметів.
"Лише частина наших полів була розмінована офіційно саперами Міністерства оборони, Збройних сил України. Але більшість прийшлося розмінувати самотужки, виносити безпечні залишки, що залишили після себе окупанти, а коли знаходили щось небезпечне, то викликали саперів ДСНС".
Майстер-клас з приготування пасок в Одесі. Суспільне Одеса
Як зазначили представники Херсонської ОДА, в цьому році планується розмінувати ще 50 тисяч гектарів сільгоспземель. Але разом з тим приблизно 80 тисяч гектарів все ще залишаться не розмінованими. Це саме ті земельні ділянки й поля, які примикають до території активних бойових дій.
"Як раніше, коли фермер брав дитину з собою в поля, в трактор – зараз це дуже небезпечно. Тому такі акції необхідно проводити, пояснювати дітям в першу чергу, що це небезпечно, піднімати, трогати будь-які предмети в полях, посадках", — додав Дмитро Юнусов.
