Віктор Коваленко, начальник Золочівської селищної військової адміністрації. Суспільне Харків
У прикордонні немає сімей з дітьми, вони були в рамках обов’язкової евакуації, за дорученням обласної військової адміністрації й Ради Оборони, говорить Віктор Коваленко.
"Там залишаються переважно люди похилого віку. Вони, безумовно, всі написали відмову від евакуації, згідно з постановою Кабінету Міністрів України. Але ми розуміємо, що все це — папірці, а головне — це життя мешканців. На сьогодні немає таких бажань виїхати з прикордоння у цих людей. Ми розуміємо — якщо буде якесь скупчення російських військ, або атака на цій ділянці фронту, то ми, безумовно, будемо вивозити людей звідти. І вони про це говорять: “Якщо будуть наступати, то ми готові виїжджати", — говорить керівник Золочівської СВА.
Ми маємо регіон-побратим — це Золочів у Львівській області, де за кошти місцевого співфінансування та міжнародних інституцій зробили роботи у чотириповерховій будівлі. Ми будемо пропонувати людям або виїжджати в Золочів Львівської області, де все готове до того, щоб приймати наші сім’ї, або розташовуватися у місцях в Харкові. Ми знаємо, куди потрібно звертатися, куди евакуйовувати. Або ж вони виїжджають до своїх рідних.
Загалом у Золочівській громаді на даний час проживає близько 18 500 людей, зазначив Віктор Коваленко.
Дергачівська громада Харківщини: "У прикордонній зоні живуть до 1000 осіб"
Безпекова ситуація у Дергачівській громаді залишається стабільно напруженою протягом останніх років, говорить речник місцевої МВА Олександр Кулік.
За його словами, час від часу фіксують випадки, коли російські диверсійні групи намагаються перетнути кордон на Дергачівщині, ці групи чи знищують, чи вони відступають.
"Прикордонні населені пункти практично щодня піддаються ворожим обстрілам, однак немає суттєвих причин стверджувати, що росіяни накопичують там більшу кількість військ конкретно на кордоні, ніж вона є на даний час. Збільшення кількості військ не фіксується вздовж лінії державного кордону", — говорить Олександр Кулік.
Дергачівська громада перебуває вже з початку повномасштабної війни в таких умовах, в яких ми готові до будь-яких викликів та сценаріїв розвитку подій. Але стверджувати про те, що росіяни щось готують, ми не можемо. Таких даних у нас немає.
Олександр Кулік, начальник інформаційного відділу Дергачівської міської військової адміністрації. Суспільне Харків
На 30 березня у Дергачівській громаді проживають загалом близько 26 тисяч людей. У прикордонній зоні — до 1000 осіб.
"Якщо брати конкретно населені пункти, які 7-8 кілометрів до кордону розташовані ближче, то це десь 750 осіб. Це стабільна цифра, яка тримається протягом останнього року. Це залишились люди, які навідріз відмовляються виїжджати. Евакуюватися їм пропонували й ми, у різні волонтерські організації, й обласна військова адміністрація, й Координаційний штаб декілька разів. Але люди самі вирішують свою долю. Це — дорослі люди. Дітей там немає вже давно", — розповідає Олександр Кулік.
Що стосується підготовки до ймовірної евакуації, то ця робота триває постійно. Наші поліцейські офіцери громади до цього залучені, гуманітарний центр, працівники адміністрацій, волонтери. Всі в будь-який момент готові взятися за цю роботу, якщо це буде необхідно.
Липецька громада на Харківщині частково окупована після наступу росіян у травні 2024 року
Частина Липецької громади на Харківщині лишається під окупацією після спроби повторного наступу на північ регіону у травні 2024 року, говорить начальник Липецької СВА Олексій Слабченко.
"Наша громада зараз не вся підконтрольна українським військам. До вторгнення РФ у нас у 17 населених пунктах проживали 13,5 тисяч людей. На теперішній час у громаді проживає 58 людей у шести населених пунктах. Ті населені пункти, які розташовані у прикордонні — щодо них даних у нас немає. Ситуація у нас, як була стабільно напруженою, так вона і залишається в усіх населених пунктах. Десь 25% нашої громади — під окупацією. Можна сказати, що десь 30% — це сіра зона та окупація", — сказав Слабченко.
Спілкуємось із військовими. Вони кажуть, що все під контролем. Які виникають питання — ми стараємося вирішувати. По всіх зверненнях, які у них є, ми допомагаємо.
Олексій Слабченко, начальник Липецької сільської військової адміністрації. Суспільне Харків
"Десь 65% людей, які залишаються — це люди старші 60 років. З 10 травня минулого року йдуть постійні обстріли усієї громади. Ті, хто хотів виїхати, всім була надана допомога. Зараз, якщо і є охочі, то обов’язково допомагаємо із виїздом. Особливо, допомагають наші поліцейські громади", — говорить начальник Липецької СВА.
З людьми постійно розмовляємо, постійно завозимо харчові продукти, воду. Бензин завозимо, щоб могли генератори вмикати, мобільні телефони заряджати. З ними кожний раз, як тільки приїжджаємо в громаду, так і спілкуємося. Вони й самі зараз заявляють, що ситуація стала більш напруженою. Більше стало дронів, обстріли йдуть громади з РСЗВ. КАБи менше прилітають зараз, але теж буває.
У Куп'янському районі з РФ межують Великобурлуцька та Вільхуватська громади
"Ми розуміємо те, що є певні наміри ворога, й бачимо їхні рухи в районі населеного пункту Дворічна. Розуміємо, що вони не остаточні, що росіяни мають певні наміри на правому березі річки Оскіл закріпитися, залишитися й створити певний плацдарм. Для цього певну концентрацію сил вони там здійснюють. Проте ситуація залишається здебільшого контрольованою. На даний час говорити про те, що є негативні аспекти, ми не можемо", — говорить Андрій Канашевич.
Основна наша задача сьогодні — зробити все, щоб місцеве населення все-таки не чекало до останнього, коли будуть зруйновані населені пункти. Тому що ті населені пункти, які розташовані недалеко від Дворічної й в Кіндрашівській громаді, недалеко від лінії фронту, вони — під постійними обстрілами з будь-яких видів озброєння. Відповідно, там є поранені й люди більш-менш активно звідти виїжджають, але є категорія людей, які залишаються та не хочуть виїжджати.
Андрій Канашевич, начальник Куп’янської районної військової адміністрації. Суспільне Харків
"У Великобурлуцькій та Вільхуватській громадах також є обстріли, але там немає такої загрози по землі. Ми поки що такої загрози не бачимо. Розуміємо, що вона може виникнути в будь-який момент. Те, що стосується прикордоння й тієї зони, що виходить до Росії, по Вільхуватській громаді ми вже рік тому зробили примусову евакуацію. У нас там дітей немає. По декількох населених пунктах, які прилягають до Дворічанської громади, до Кіндрашівської громади, й по частині Великобурлуцької громади, близькій до кордону, так само ми повивозили дітей — їх там немає", — говорить керівник Куп'янської РВА.
Будемо зараз спостерігати за розвитком ситуації. Якщо буде потреба, будемо приймати рішення й оголошувати додаткові евакуації, але на даний час такої великої загрози ми не бачимо. Так, обстріли є, але вони не такі інтенсивні, як в районі міста Куп’янськ, Дворічанської й Кіндрашівської громад.
Канашевич каже, що на 30 березня у Куп’янському районі залишається приблизно 25 тисяч людей.
"Те, що стосується небезпечних зон — це п'ять громад вздовж річки Оскіл — у нас близько 6 тисяч населення там залишається. Трохи менше, ніж півтори тисячі людей у нас залишається на лівому березі річки Оскіл — це у трьох громадах: Петропавлівська, Куп’янська та Курилівська", — сказав Андрій Канашевич.
Читати ще
“Глибоко вірю в українську свободу”. Історії бійців з Аргентини, Канади, Шотландії та Японії, які захищають Харківщину
