Станіслав Перлін. Суспільне Харків
Під час теракту біля Палацу спорту у Харкові у 2015 році вибухнула модифікована міна МОН-100. Одними з перших на місце вибуху приїхали експерти. Вони мали кілька задач: перевірити, чи немає ще боєприпасів, які можуть спрацювати, коли приїдуть слідчі, встановити тип вибухового пристрою, а також зібрати речові докази, які допоможуть вийти на слід виконавців злочину.
Що знайшли експерти на місці вибуху та як це допомогло розкрити теракт, Суспільне Харків розказав колишній керівник Харківського експертно-криміналістичного центру Станіслав Перлін.
Чому не оглядали місце, де мала пройти хода
До Палацу спорту 22 лютого 2015 року працівники Харківського експертно-криміналістичного центру приїздили двічі. Вперше — перед акцією проукраїнської спільноти, що була запланована на майданчику біля Палацу спорту. Станіслав Перлін, який тоді очолював експертно-криміналістичний центр пояснює: саме до обов'язків працівників центру входив огляд місця зібрання.
"Я приїздив до хлопців, які збиралися. Це частина нашої роботи. Ми оглядали те місце, де хлопці планували зібратися, це був майданчик біля Палацу Спорту. Я багатьох хлопців особисто знав, серед них навіть були мої підлеглі, з якими я колись працював у карному розшуці", — пригадує криміналіст.
Мітинг біля Палацу спорту у Харкові, 22 лютого 2015 року. Хозяин двора/YouTube
Він каже, що згідно з інструкціями й документами, експерти мають оглянути те місце, яке було заявлене для проведення заходу. Шлях слідування ходи, що планувалася після мітингу, не оглядали.
"Хода планувалась через все місто по колишньому проспекту Московському, що нині Героїв Харкова, до центру міста. Оглянути на такій відстані неможливо", — пояснює Станіслав Перлін.
Де та як терористи замаскували вибуховий пристрій
Вдруге експерти були біля Палацу спорту після того, як пролунав вибух. Перлін каже, що у той час був на роботі, та щойно стало відомо про теракт, зібрав команду та рушив на місце.
"Наш офіс розташований недалеко. Ми швидко зібралися, я взяв помічників, взяв чергові групи. На той час ми працювали майже цілодобово, без вихідних. Дуже потужний колектив на той час я мав, всі пройшли АТО. Ми — перші правоохоронці, які приїхали і потрапили на місце вибуху", — розповідає Станіслав Перлін.
Надання першої домедичної допомоги пораненим у теракті біля Палацу спорту у Харкові, 22 лютого 2015 року. 057
Поки група їхала на місце пригоди, згадує Перлін, домовилися про порядок дій. Криміналіст говорить, що в першу чергу треба було переконатися, що інших боєприпасів, які могли б спрацювати, коли правоохоронці приїдуть, у периметрі немає.
"Огляд місця події — це на той час і було найголовніше завдання, оскільки за допомогою огляду можна було в першу чергу зрозуміти, що відбулося. Нам дуже швидко вдалось знайти те місце, де злочинці замаскували вибуховий пристрій. Він був поруч з проїжджою частиною на тротуарі. Там була купа снігу, землі: сніг був прибраний з дороги, була купа брудного снігу на узбіччі. І за допомогою цієї купи злочинці замаскували пристрій, закидали його цим брудним снігом", — розповідає Станіслав Перлін.
Місце скоєння теракту у Харкові, 22 лютого 2015 року. Суспільне Харків/В’ячеслав Мавричев
Від місця зібрання активістів до місця, де напередодні вночі заклали вибуховий пристрій, було близько 200 метрів.
Що знайшли експерти на місці скоєння теракту біля Палацу спорту у Харкові
Також серед перших завдань було відсікти сторонніх від місця вибуху, щоб не втратити уламки, які могли б допомогти слідчим. Експерти оглянули територію до пів кілометра в радіусі, працювали до сутінку.
"Будь-який маленький уламок міг нас підштовхнути до розкриття злочину. Перебирали на колінах, буквально на колінах перемивали сніг, перетирали. Всі уламки сортували — де побутові, де від вибуху. Це дуже кропітка праця, по сантиметру, по міліметру працювали на колінках", — говорить Перлін.
Станіслав Перлін працює на місці вибуху міни МОН-100 біля Палацу спорту, 22 лютого 2015 року. 057/YouTube
Саме за уламками експерти встановили, що вибухнула міна МОН-100.
"Це дуже потужна міна. Сама вона має вагу близько 5 кг, близько 2 кг — осколкових уламків циліндричної форми. Ці уламки розлітаються для ураження піхоти. За допомогою цих уламків, саме елементів, що уражали, нам вдалося ідентифікувати боєприпас як МОН-100", — згадує Станіслав Перлін.
Уламок міни МОН-100 на місці скоєння теракту біля Палацу спорту у Харкові, 22 лютого 2015 року. Суспільне Харків/В’ячеслав Мавричев
Сама міна вибухнути не могла, пояснює криміналіст.
"До штатного підривача у міні МОН-100 був встановлений інший підривач, за допомогою дротів там був розміщений мобільний телефон. Коли злочинець побачив, що потрібно підірвати міну, був зроблений дзвінок на той мобільний телефон, що був підключений до міни. Дзвінок ініціював підрив міни", — говорить Станіслав Перлін.
На місці вибуху криміналістам вдалося знайти й те, що лишилося від телефона.
Були знайдені уламки електродетонатора й уламки мобільного телефона. Нам вдалося підняти уламки батареї й самого корпуса. Вже потім в лабораторії ми змогли за допомогою цих уламків визначити мобільний телефон, який став в основу пристрою, що ініціював вибух.
Теракт біля Палацу спорту у Харкові стався 22 лютого 2015 року. Суспільне Харків/В’ячеслав Мавричев
"Там були ознаки цього телефону — батарея була підписана й уламки корпусу. Всю інформацію направили до слідчих підрозділів. Слідчими підрозділами були призначені експертизи до експертного центру. Експертизи дуже різні: і молекулярно-генетичні, і криміналістичні, і вибухотехнічні, і хімічні тощо", — розповідає Станіслав Перлін.
Як "руська весна" вплинула на роботу криміналістів
Станіслав Перлін розповідає, що до вибуху біля Палацу спорту 22 лютого 2015 року, експерти з мінами типу МОН та іншими, але меншої потужності, вже стикалися у роботі. Також кілька разів мали досвід з випадками, коли боєприпас приводили в дію мобільним телефоном.
Харківська облдержадміністрація 2014 рік однозначно дав нам більшу кількість складних злочинів — міни, які використовували диверсанти, ми раніше могли бачити тільки у підручниках Станіслав Перлін
"На жаль, як професіонали розвивалися саме на таких злочинах. Наш противник був більш підготовлений. Ми значну частину часу сиділи за підручниками, читали про російські, радянські боєприпаси. Ми готувались до цих подій, були поїздки в АТО, Слов'янськ, Луганську область. Ми приїхали вже більш підготовленими, й не нехтували особистою безпекою, ставали більш готовими, щоб протистояти", — говорить Станіслав Перлін.
Слухайте подкаст "Теракт біля палацу спорту" за посиланням.
Читати ще
Максим Жук був поранений під час теракту біля Палацу спорту у Харкові: історія поліцейського
Читати ще
Як розкрили теракт біля Палацу Спорту у Харкові: розповідь полковника СБУ Олександра Скакуна
