Володимир Тимошко. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Володимира Тимошка призначили на посаду керівника поліції Харківщини 24 лютого 2022 року — у перший день повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Тимошко приїхав у регіон з Києва і до 9 листопада 2024 року очолював харківське обласне управління поліції.
Якими були перші дні вторгнення, який наказ отримав від керівництва країни та що найперше сказав підлеглим, коли приїхав до Харкова? Суспільне Харків публікує спогади Володимира Тимошка. Далі — пряма мова.
Призначення Володимира Тимошка на посаду 24 лютого 2022 року
Єдиний наказ, який був — це не здати Харків. Єдине, що мені сказав голова Нацполу і ще певні керівники, які були в його кабінеті, коли я виїжджав до Харкова: "Вово, обороняй Харків".
Я, мабуть, перший начальник поліції в Україні за більш як 30 років незалежності нашої держави, який так призначався, і цим пишаюся. Володимир Тимошкоколишній начальник поліції Харківщини
Я їхав, я вирішував все, що я вважав за необхідне сам. Тобто не було алгоритмів, методичок, не було написаного алгоритму дій, не було конвертів запечатаних, що ти повинен щось зробити, що відкриваєш конверт, а тобі все розписано від А до Б, що робити — цього нічого не було взагалі.
Я для себе чітко розумів, вирішив, що перше, що треба зробити — не допустити паніки серед особового складу. По-перше, згуртувати їх, збити до купи, сказати: "Дивіться, все в порядку. Вас ніхто не кинув, у нас порядок. І, по-друге, ви повинні займатися тим, щоб не було паніки у населення"
На момент, коли я заїхав у місто — це було 13:30 — орки стояли вже на окружній по всій лінії від Циркунів. Ще не було їх на окружній в районі моста на Дергачі, однак щільні бої йшли вже біля Золочева, щільні бої йшли на напрямку Циркунів, бої йшли на напрямку Старого Салтова (траса Харків — Старий Салтів — ред.) і була загроза вже для Чугуєва, міцна була загроза для Чугуєва. Треба було розв'язувати перше питання із приведення до тями особового складу.
Володимир Тимошко. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Я, коли зайшов, сказав: "Дивіться, перше — наказ у мене є Верховного Головнокомандувача, Президента України”. Це було дійсно так, тому що коли виїжджав, Денис Монастирський мені сказав: "Наказ Президента — обороняти Харків". Те ж саме, сказав, його наказ, те ж саме сказав Ігор Клименко. Це — три людини, які дали один і той же наказ.
Перші дії по прибуттю у Харків: "Перша видача автоматів почалася прямо у мене в кабінеті"
Перше, що я зробив — це зібрав все керівництво. Сказав, що я не буду наполягати, якщо хтось боїться за своє життя і хоче виїхати. Мені краще залишитися з тими, хто точно знає, що він залишається. Тобто, сказав: "Я не знаю, що буде через пів години, чи дві. Я не знаю, що буде взагалі зараз. Я знаю тільки одне — я буду обороняти Харків. У мене єдиний наказ, який довів до всіх". Запропонував або залишитись, або піти.
Я своє майбутнє завжди пов’язував з Україною, і ті поліцейські, які працюють на Харківщині, до яких я 24 лютого приїхав, вони також пов’язують своє майбутнє з Україною Володимир Тимошкоколишній начальник поліції Харківщини
Я дякую всьому керівному складу Головного управління. Залишились всі, крім пари людей. До речі, потім було моє принципове ставлення до того, що я всім оголосив: "Хто не вийде на роботу з чоловіків — всіх позвільняю". Дівчатам ми дозволили бути онлайн, а не офлайн. Чоловіки повинні були стати до роботи.
Постало питання озброїти весь особовий склад. Зброя була на складах. Її почали привозити до мене в кабінет відразу. Перша видача автоматів почалася прямо у мене в кабінеті. Я запросив представника служби озброєння, який прямо на колінах почав писати списки, кому видавали зброю. У буквальному сенсі слова — на колінах, ручкою.
Водночас знищувалася секретна документація — це було необхідно зробити. У цей час нам треба було евакуювати особовий склад, і це тільки по Нацполіції.
Володимир Тимошко з колегами, 27 лютого 2022 року. В’ячеслав Марков
Звісно, основне питання, яке постало — не допустити паніки у Харкові. Перші накази — це вивести весь особовий склад, переодягнути у форму. Частина особового складу ж ходила у цивільній формі одягу. Сказав: “Всіх одягти у форму, щоб люди просто на вулиці бачили, що ви є”. Друге — вивести всі машини, які розфарбовані, як ми називаємо їх — “канарки”, з написом “поліція”. Увімкнути проблискові маячки всі і їздити по всіх куточках Харкова просто для того, щоб люди бачили, що ви є. Якщо людям потрібна допомога — надавати будь-яку допомогу.
Я пишаюся поліцейськими, які стали надавати допомогу з першої хвилини. Заїжджали на Північну Салтівку. Перші дні, якщо пам’ятаєте, не було ще інтенсивних обстрілів — 24, 25, 26 лютого. Інтенсивні обстріли пішли після 27 лютого, вже коли стали конкретно знищувати цей мікрорайон.
Будинок на вулиці Ужвій. Зруйнована внаслідок обстрілів РФ Північна Салтівка у Харкові. 23 травня. Фото: t.me/Кирило Тимошенко
Крім того, це — Горизонт і виїзд у бік Чугуєва, будинки з боку Малої Рогані, 602 мікрорайон з боку Старого Салтова, де йшли активні бойові дії.
Фактично лінія фронту стала проходити по окружній дорозі. Ми стояли вже фактично у місті, орки стояли ззовні.
Евакуація залізницею та купа покинутих авто: Харків з 24 лютого до 3 березня 2022 року
Коли евакуація почалася, ми почали наводити лад на дорогах, які йшли на виїзд з міста. Від Пісочина до Полтави можна було доїхати за 8 годин. На вокзалі — 50 тисяч людей. Весь особовий склад був виведений.
Черги людей на евакуацію. Харків, вокзал. Березень 2022 року. Фото: Суспільне
З міста виїжджало приблизно по 50 тисяч людей на день. Ми навели лад на вокзалі — це зробила поліція. Коли почалася паніка, ми організували прохід через одні ворота. Ми не хотіли, щоб диверсанти потрапили всередину нашої держави. Така була можливість, тому почали фільтраційні заходи. Там частково стала рота “Схід”, частково — ППОП і Холодногірський відділ поліції.
Залишені автомобілі, коли на площі перед Південним вокзалом була купа автомобілів, неможливо проїхати, треба було це прибирати. Цим зайнялися слідчі відділу ДТП. Взяли, знайшли евакуаторників, які з міста не виїхали, знайшли евакуаційні машини, і почали розвозити автомобілі, які збилися до купи на Південному вокзалі.
Люди в паніці приїжджали — автомобіль кинули, де попало, прямо на проїжджій частині, і самі — на вокзал, і швидко поїхали, а машини стоять. Мене питають, що з ними робити — проїхати неможливо. Я кажу: “Прибирайте все”. А куди вивозити? Кажу: “Куди завгодно вивозьте”. Їх потім розкидували по всьому місту. Не знали, куди вивозити. Розчистили за день і за ніч десь приблизно 27-28 лютого.
Володимир Тимошко. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
1-2 березня ще була досить значна кількість людей на Південному вокзалі, яка намагалася прорватися. І десь 3 березня ми все повністю взяли під контроль. У нас все більш-менш пішло організовано.
Харківяни живуть у метро, поліція допомагає відкривати аптеки та супермаркети
6-7 березня у місті залишалося не більше 200 тисяч людей, з яких 150 тисяч майже жили у метро. Весь метрополітен взяла під охорону поліція. Я розселив поліцейських на кожній станції. Вони цілодобово перебували там. Там свої випадки були цікаві. Я щодня об'їжджав декілька станцій метро, заходив спілкувався з людьми, щоб вони бачили, що є поліція.
Люди жили у метро у Харкові на початку вторгнення. Суспільне Харків
Ми відкрили перші супермаркети у місті. Це поліція відкрила їх. Коли я приїхав на одну станцію метро, люди кажуть: “Супермаркети стали зачинятися. Немає, де купити банально нічого”. Я знайшов контакти керівників супермаркетів. Кажу: “Чого ви зачинилися?”. Вони: “У нас на касах, в основному, працюють дівчата. Вони бояться”. Кажу: “Що треба, щоб розпочали роботу?” — “Щоб дівчата не боялися”.
Полк поліції особливого призначення, машини конвойні, в яких ми раніше затриманих перевозили. П’ята година ранку: стали їхати за адресами, збирати працівників супермаркету. Привезли їх на роботу в супермаркет, взяли під охорону. Дівчата весь день у супермаркеті відпрацювали, посадили їх в автобус ввечері й знову розвезли по домах — це все робила поліція.
Приїжджаємо на станцію метро. Люди: “Ліків немає, аптеки не працюють”. В поліції у мене було управління протидії наркозлочинності. Вони також курують аптеки.
Керівнику доручив, кажу: “У тебе ж є контакти керівників мережі аптек. Дзвони, нехай відкривають одну-дві аптеки в кожному районі міста. Люди повинні десь купити ліки”.
Приходить і доповідає: “Володимирович, вони бояться, що буде мародерство. Готові зробити, якщо буде охорона, якщо будемо охороняти провізорів, які там працюють”. Я кажу: “Не питання, Виставляємо охорону на кожну аптеку”. Так запрацювали супермаркети та аптеки у місті. Супермаркети та аптеки відкрила поліція — це точно.
Як у Харкові відкривали банкомати та евакуювали культурні цінності
На одну зі станцій метро приїхав у перші дні. Питаю, яка проблематика є. Кажуть: “Ви знаєте, у нас є гроші на банківських картках. Немає готівки. Не можемо зняти. Банкомати не працюють. Грошей в банкоматах немає”.
Володимир Тимошко та Олег Синєгубов, весна 2022 року. Володимир Тимошко
Я дякую керівництву ПриватБанку — я їх першими набрав. Кажу: “Які банкомати взагалі працюють у місті?” Він каже: “Жодні. Грошей немає. Підвезення немає”. Що треба зробити, щоб запрацювали — готівка. Де її взяти? Вона вивезена. Кажу: “Повертаймо хоча б частину”. А хто її буде охороняти? Я кажу: “Я буду охороняти. Я гарантую охорону готівки. — А хто охоронятиме банкомати? — Я поставлю під цілодобову охорону банкомати. Визначмо 5-6 банкоматів, які ми відкриваємо”. Ми це зробили, ми відкрили перші банкомати, які могли видавати кошти.
Те ж питання стало з метрополітеном. У метро банкоматів ПриватБанку не було, там в основному, Мегабанк на кожній станції. Я також подзвонив керівнику Мегабанка. Ми з Мегабанком почали пропрацьовувати це питання. Ми відкрили перші 10 банкоматів, куди привезли готівку.
Так починалося життя у Харкові. Перелічити все, що було зроблено неможливо перелічити фізично. Володимир Тимошкоколишній начальник поліції Харківщини
Вивезення всіх цінностей також поліція робила. Художній музей — там досить цінні були екземпляри, і їх треба було рятувати. Бібліотека Короленка, де були цінні екземпляри, і куди прилетіло. Там були руйнування, і з моменту руйнувань під цілодобову охорону взяли бібліотеку. Охороняли, щоб не розікрали — це те, що залишиться нашим дітям.
Це колосальний, неймовірний обсяг роботи. Я не кажу вже про всю виселену, евакуйовану Північну Салтівку, коли ми на власних машинах під’їжджали під багатоповерхові будинки. Під обстрілами поліцейські вивозили масово людей. Забирали, перевозили на станцію метро Героїв Праці, потім — на Студентську.
Пошкоджена ракетним ударом будівля на майдані Конституції. Харків, 17 березня 2022 року. Фото: Павло Дорогой
"Фактично по всьому периметру міста розташовувалися групи поліцейських"
У поліції Харківщини у нас було тоді три спецпідрозділи. Окрема рота “Схід” 24 лютого, за моєю командою, зайняла кругову оборону ГУНП, приміщення СБУ. Ми взяли під охорону весь урядовий квартал так званий.
Полк поліції особливого призначення я розподілив по всьому місту. Вони вийшли з місця свого базування — їх там залишати не можна було — невеликими групами по 20-30 людей. Ми розкидали їх по всьому місту, щоб мати певний резерв і була більш оперативна доступність до будь-якої точки у місті. Потім це дало свій результат.
Плюс резерв, який був постійний і 24/7 зі зброєю — це спецпідрозділ КОРД.
Таким чином я організував оборону по всьому місту. Фактично по всьому периметру міста розташовувалися групи поліцейських, які повинні були, якщо ворог зайде у місто, зав’язати його у вуличні бої. Володимир Тимошкоколишній начальник поліції Харківщини
Такий був задум: зав’язати у вуличні бої, не дати просуватися по місту, не дати захопити адмінбудівлі, не дати повісити триколор. Я розумів, що якщо вони десь повісять триколор, почнеться значна паніка.
Штаб оборони Харкова: хто долучився до оборони регіону
Сергій Гущенко — це герой, це мій друг, побратим, який витримав найстрашніше і керував обороною міста. Його призначили 23 лютого, і я з ним познайомився 24 лютого.
Був один батальйон 93 бригади, який прикривав Золочів, Золочівський напрямок. Треба уклонитися їм за те, що вони не пустили орків у Золочів — там були тяжкі бої. Поліцейські там брали участь, безпосередньо воювали з орками, разом, пліч-о-пліч із 93 бригадою.
Володимир Тимошко. Фото: Поліція Харківщини
ГУР Міноборони 26 лютого до мене представники прибули в кабінет, попросили, що треба — зброя. Майже 300 автоматів їм дали. Перші автомати, з якими воював "Кракен" — ці автомати видав їм я. Вони почали формувати свій підрозділ. Ми залучили досить велику кількість цивільних, які потім сформувалися як в тероборону, в "Кракен", так і в підрозділ "Фрайкор", так і 127 бригада харківська, яка формувалася вже після 9 березня. Всі ці люди, хто був у місті, склали кістяк штаба оборони.
Нацгвардія зайняла оборону по периметру — це дві бригади Нацгвардії, 3005 і 3017. 92 бригада також зайняли оборону по периметру, загін прикордонників, курсанти й два батальйони, сформовані ХНУПС, плюс тактична група, яку створив Інститут танкових військ, плюс Академія Нацгвардії, яка створила також свій зведений загін — вони всі стояли по периметру. У самому місті була лише поліція. Наша задача — утримати оборону та навести порядок.
Бої на окружній Харкова на початку вторгнення. Розбита техніка РФ на околиці Харкова. Фото: Макс Левін/Facebook
Що стосується поліції, основну функцію, яку я виконав, я вважаю на 100% ми її зробили — це не допустили паніки у місті у перший, другий, третій день, коли була пікова ситуація, коли ніхто не знав, що буде. Була загальна якась паніка, розгубленість. Ми прибрали розгубленість поліції. Жоден начальник райвідділу не вийшов зі свого кабінету. Всі начальники райвідділів ночували у своїх службових кабінетах. Весь особовий склад був на роботі.
Володимир Тимошко. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Трохи більш як 200 із 7 тисяч особового складу не вийшли на роботу
Взагалі у нас відчуття справедливості — основне. Не має бути так, що один ходить по Північній Салтівці, а інші поліцейські перебуватимуть у Полтаві, на Закарпатті, тому я й сказав: "Краще звільніться, не плутайтеся під ногами. У мене має бути ядро, в якому я впевнений, з яким я завтра буду воювати, які завтра не втечуть".
Харківщина може сміливо пишатися своєю поліцією. У нас мало було людей, які не вийшли на роботу. Їх було трохи більш як 200 із 7 тисяч особового складу. Я принципово сказав звільняти з одною приміткою “порушення присяги”. Так, потім пішли в суд деякі. Я знав, навіщо це роблю. Мені потрібно було згуртувати колектив, який був ядром. Я це зробив. Перші бойові дії це показали.
Володимир Тимошко. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Я точно можу сказати, що 90% особового складу поліції Харківщини пройшли через війну. Немає тих, хто не пройшов. Є підрозділи, які воюють з 24 лютого 2022 року — це КОРД, ППОП, рота “Схід”, зведені загони. Зі звичайних слідчих, дізнавачів, оперуповноважених, дільничних були створені зведені загони, які воювали й воюють зараз в інших областях України.
Наші харківські поліцейські перебувають на Донбасі, воюють, беруть участь у бойових діях. З поліцейських була створена бригада “Лють” — значна кількість людей.
Всі, хто перебувають на фронті, знають, що поліція бере участь у бойових діях. Це не треба доводити ЗСУ, не треба доводити Нацгвардії, прикордонникам.
У поліції завжди раді людям, які хочуть служити. Служити, а не відбувати.
Читати ще Напрямок — Ізюм: хроніка окупації та боїв за місто
Читати ще “Два тижні 200 людей тримали групування в 5000 військових”. Як боронили та звільняли Ізюм на Харківщині — спогади бійців
Читати ще Як обороняли Харків 27 лютого: історія захисника з Лозової
Читати ще Бої за окружну та захоплення школи: як російські окупанти рік тому проривалися до Харкова
Читати ще “Якщо боїшся — ти виживеш”. Як батько та син разом обороняли Харків на початку повномасштабної війни
Читати ще “Думали, що зайдуть просто й легко”: спогади нацгвардійця, який обороняв окружну Харкова 24 лютого
Читати ще Від обстрілів та втрат — до звільнення та відбудови. Хроніка першого року повномасштабного вторгнення на Харківщині
