Як свідчать соціологічні опитування, частина українських виборців не мають чіткого політичного вподобання серед кандидатів на виборах президента України 2019.

Вони можуть таки прийти на дільницю і проголосувати за абикого або зіпсувати бюлетень. А можуть нікуди не йти й нічого не робити. Саме в цьому – первинна «базова розвилка» для свідомого вибору громадянина країни, який має право голосу.

Що буде, якщо не піти на вибори?

Голоси тих, хто не прийде – не врахують у кінцевому протоколі (іншими словами, явка на виборах буде нижчою). Це важливо – адже кандидату, щоб виграти вибори у першому турі, потрібно набрати 50%+1 голос із тих, хто проголосував.

Тож чим більше людей не прийде, тим вища така ймовірність. Якщо громадяни масово не йдуть не вибори, перемогти може той кандидат, електорат якого активніший, а не той, якого дійсно підтримує більшість.

Проста формула – для усвідомлення картини в цілому.

Уявімо, що в країні сто виборців, а у бюлетені – три кандидати. Зі ста 15 вирішили не прийти. Отже, явка склала 85% від тих, хто має право голосу. І раптом виявилося, що одного кандидата проголосувало 29 виборців, а за інших двох – по 28. Глухий кут: адже незрозуміло, хто має вийти у другий тур.

І якби хоч один з тих 15, які не прийшли, таки віддав свій голос – саме цей голос міг бути вирішальним. Не лише вивести кандидата у другий тур, а й зрівняти його з лідером, що б додало аргументів для виборців у голосуванні в другому турі.

А що буде, якщо прийти і зіпсувати бюлетень?

А нумо уявімо, що серед 85 бюлетенів виявили 1 зіпсований – із голосом за одного з двох кандидатів, які претендували на вихід у другий тур, але, скажімо, із зайвою позначкою (смайликом, хрестиком, квіточкою на полях тощо). Як вплине такий бюлетень на результат голосування? Він фактично визначить, хто проходить у другий тур.

Прийти і зіпсувати бюлетень – у такому вчинку немає жодного сенсу.

Зіпсовані бюлетені рахують окремо, вони не впливають на розподіл голосів між кандидатами. Впливають лише на показник явки виборців.

Зіпсувати бюлетень можна, до слова, не лише зайвою позначкою. Можна ж взяти бюлетень, покласти до кишені і піти. І це – абсолютно те ж, що і просто зіпсувати: з моменту, коли виборець отримав бюлетень і розписався за нього, він вже врахований до тих, хто проголосував.

Популярные статьи сейчас

"До 194 тысяч гривен": в Минздраве объявили украинцам новый тариф, что в него входит

25 лет стабильности - почему Кривой Рог выбирает Вилкулов

Пенсионный возраст: на заслуженный отдых все будут идти в 65 лет

Уход школ и детсадов на карантин: власти дали официальный ответ

Показать еще

А ще можна вкинути до урни чистий бюлетень – нехай, мовляв, хтось із членів комісії спробує спокуситися на позначку за «свого» фаворита. Хоч насправді такий бюлетень буде визнаний зіпсованим, його теж зарахують до явки (про її важливість – читайте вище).

Чому важливий кожен голос?

Звісно, в Україні не сто виборців, а тридцять мільйонів. І кандидатів не 3, а 39. Але які цифри у рівняння не підставляй – його результат не зміниться. Схожі рішення («прийти і проголосувати», «прийти і зіпсувати бюлетень», «не прийти» тощо) прийматимуть сотні тисяч людей. Сотні тисяч голосів, як один, не просто впливають на результат виборів. Вони – визначальні.

Від рішення громадянина у «базовій розвилці» йти чи не йти залежить усе громадянське суспільство. І вибір країни на наступні 5 років.

А якщо ви таки прийшли на дільницю і цілком випадково зіпсували бюлетень, але свідомо прагнете віддати свій голос за котрогось з кандидатів – зверніться до комісії із заявою.

Зіпсований бюлетень у вас заберуть (його «спишуть», про що укладуть спеціальний акт), а натомість видадуть новий. Та це можна зробити тільки один раз. Тож пильнуйте й не зіпсуйте бюлетень удруге.