Народний артист України Володимир Сивохіп. Суспільне Одеса
Відомо, що ви гастролюєте і за кордоном. Цікаво з вашого досвіду почути, як зарубіжна аудиторія сприймає українські колективи, твори, які лунають зі сцени?
Наш колектив, як і багато українських колективів, зараз сприймають краще, може через те, що війна, більший інтерес до нас. І ці сумні події дають нам можливість більше грати української музики. Її сприйняття також на дуже належному рівні. Ми не є аж такі невідомі. У першу чергу, ми цікаві і самобутні.
А якщо ще говорити про рівень виконання українських митців на світовій арені, як ми виглядаємо, я б не казав, що є якийсь європейський рівень, східноєвропейський чи західний. Це є професійний рівень. Музиканти, насправді, дуже довго вчаться.
Ми приїхали зі Львова, я представляю і Львівську національну філармонію. Насправді, ми є високостатусні колективи, виконавці, і тому за рівень тут говорити не доводиться. Це, звичайно, високий рівень, і наші постійні гастролі в Європі, не тільки в Європі, а й у Сполучених Штатах, це кожен раз підкреслюють.
Репетиція в Одеській філармонії. Суспільне Одеса
Як війна вплинула на вашу роботу? Чи є зараз певний брак кваліфікованих музикантів?
Ми практично з перших тижнів відновили нашу роботу. Це були ютуб-трансляції, прямі стріми, коли ще зал був порожній, ми не могли запрошувати глядачів, але колективи всі збереглись. Якщо виїхало кілька одиниць, то це не відобразилось на нашій роботі.
Звичайно, були призвані кілька хлопців в лави української армії. Зараз один вже повертається, на жаль, був поранений, і навіть рука його травмована. Є така історія, що ми спеціально виготовляємо новий фагот для цього артиста, який повертається в наш стрій.
Репетиція в Одеській філармонії. Суспільне Одеса
Чи доводилося вам гастролювати у прифронтових містах? Можливо, для військових виступали?
Так, наші менші камерні оркестри доволі часто виїжджають. Чи це Запорізька область, чи це Дніпровська, Харківська. Окрім того, ми часто буваємо і в обласних центрах, з концертами підтримки.
З іншого боку, у нас у Львові була Маріупольська філармонія, зараз базується Луганська філармонія. Мистецтво під час війни — це також дуже важлива праця.
Як ви вважаєте, наскільки мистецтво може стати своєрідною зброєю під час протистояння, яке зараз переживає наша країна?
Ми у Львові обрали дуже простий девіз, зрештою відомий — "Музи не мовчать". Раніше говорили, коли йде війна, музи повинні мовчати. Ні, наші музи не мовчать. Це, по-перше, підтримка духу, національної ідентичності, це промоція держави на міжнародному рівні.
У Львові, наприклад, є багато реабілітаційних центрів, воїнів, які відновлюються. Вони ходять на концерти, або ми їздимо до них. Ми зараз говоримо багато про арт-терапію, поєднуємо її з психологією. Цілюще значення музики в часи війни є надзвичайно велике. Так само, як і моральне.
Репетиція в Одеській філармонії. Суспільне Одеса
Після початку повномасштабного вторгнення з українського репертуару викреслили всі російські твори, які виконувалися до того. Як відреагували на це українські глядачі? Чи відчували ви певний протест, або ж, навпаки, це з радістю сприйнялося?
Не хочеться повертати цю трирічну давність, бо все-таки були дискусії, чи треба перечекати, які критерії, а може ні, може це і мало зв'язки з Україною. Звичайно, це складне питання, воно залишиться на майбутнє.
Але сьогодні, будучи тут, в Одесі, я тішуся, що ми можемо виконувати повністю українську програму. Так, можна було включити європейський контекст, чи Бетховена, чи Моцарта, але ні. Вирішили грати українську музику, вона є маловідома, вона ще не є спопуляризована, але зараз вона надзвичайно важлива.
Твори яких українських митців ви б хотіли виконати і втілити в життя разом з львівським колективом, або з будь-яким українським?
Зараз я думаю про сучасну музику. З одного боку, це наші сучасні класики Євген Станкович, Мирослав Скорик, Валентин Сильвестров. З іншого боку, війна відкрила багато молодих імен: Євген Оркін, Олександр Родін, Золтан Алмаші, Богдана Фроляк і багато інших українських композиторів. Вони пишуть нову музику, і це дійсно наша робота на сьогодні і на завтра.
Репетиція в Одеській філармонії. Суспільне Одеса
Солістка Львівської філармонії, піаністка Віоліна Петриченко про гастролі за кордон та концерт в Україні
Концерт буде неймовірний. Неймовірний, бо складається тільки з української музики. Українська музика, яка дуже різна. Це західноукраїнська музика, такі композитори, як Барвінський, так і Олеса. А також центральна Україна, це Літошинський і Косенко. Концерт, на якому будуть всі образи, всі настрої. Концерт, який чіпляє, мабуть, кожного українця, бо ця наша музика дуже зрозуміла.
І особисто я дуже щаслива, що я виконую два концерти. Це Барвінський і Косенко. Може здатися трошки дивним, як це так, два фортепіанні концерти в одній програмі. Але ми нещодавно записали диск з цими два концертами, і хотіли представити їх в Одесі. Диск вийшов у Німеччині і спрямований на те, щоб в Європі цю музику чули, щоб не було важко знайти якийсь старий запис, а можна було просто це зробити на будь-якій платформі.
Солістка Львівської філармонії, піаністка Віоліна Петриченко. Суспільне Одеса
Відомо також, що ви гастролюєте за кордоном. Розкажіть про цей досвід.
Так, я дуже багато граю за кордоном, як сама, так і з оркестром. Мене дуже тішить, що ми мали великі гастролі з Львівським оркестром, і мали змогу грати в Європі. Це Німеччина, Польща, саме ці два концерти. Грали в дуже великих залах, було дуже багато слухачів. І це не тільки українці, які прийшли нас підтримати. Були, звичайно, і вони. Дуже було приємно для них грати, підтримати їх цією музикою.
Також було багато німців, поляків. Приходили і дуже цікавилися нашою музикою. Казали, що дуже шкода, що до цього прикрого приводу вони не мали змогу чути цю геніальну музику.
Солістка Львівської філармонії, піаністка Віоліна Петриченко. Суспільне Одеса
Що б ви порадили послухати? Можливо, з того, що ще не лунало і не так популярно наразі?
Я записала сім дисків з українською музикою, так що їх можна на будь-якій платформі почути. Просто ввімкнути чи YouTube, чи Spotify. Маємо ім'я написати — Віоліна Петриченка. . Також там є фортепіанна музика дуже різна, це Барвінський, Кусенко, Сильвестров. Якщо хтось сьогодні хоче тихий, спокійний вечір, то я рекомендую Сильвестрова. Його музика дуже атмосферна, і ми його називаємо композитором тиші. Окрім того, є вокальна музика, інструментальна. Є там і ці два концерти, які ми записали з Львівським оркестром.
